Правила безпеки життєдіяльності під час опалювального сезону

Під час опалювального сезону знову гостро постає проблема нехтування громадянами правилами безпеки при користуванні газовим та пічним опаленням. За статистикою, більшість пожеж виникає в житлових будинках людей. Найчастіше причиною тому є необізнаність та безвідповідальність господарів.

Так, з початку року на територій області виникло 3142 пожежі, під час яких загинуло 73 особи, включаючи 2 дітей. Травми різних ступенів тяжкості отримали 47 громадян, з яких 4 дітей. Врятувати від вогняної стихії вдалось 72 людей, з них 8 – діти. В період опалювального сезону 2013-2014 року сталось 86 пожеж, причинами яких стало порушення правил користування пічним опаленням. На них загинуло чотири людини, двох вдалося врятувати. З причини порушення правил використання газового обладнання в 2013 році виникло 8 пожеж, внаслідок яких загинула одна особа, ще одну людину вдалось врятувати. А тільки з початку поточного року з цієї ж причини сталось 13 займань, під час яких врятована одна людина.

Як відомо, виникненню будь-якої пожежі можна запобігти. Для цього треба знати та дотримуватись елементарних правил безпеки.

Рятувальники рекомендують:

Головний заклик вогнеборців – зігрівайтеся безпечно! І якщо ви не маєте можливості витратити гроші на сучасний обігрівач, є кілька перевірених часом способів, аби не мерзнути взимку.

По-перше, утепліть вікна. Зробити це можна поролоновими стрічками, скотчем для обклеювання вікон або папером-самоклейкою. Майже безкоштовний метод – самотужки вирізати смужки із паперу чи ситцевої тканини, обмокнути їх у мильний розчин і обклеїти вікна. По-друге, доведено, що тепло випромінюється через віконне скло. Тому на зиму краще повісити на вікна щільні штори. Значення має й колір. Краще, щоб вони були світлими, бо темні штори поглинають більше тепла. Якщо помешкання опалюється чавунними батареями, то можна їх пофарбувати у темний колір. У даному випадку ви отримаєте на 5-10% більше тепла. Також можна взяти лист фанери і обклеїти його алюмінієвою фольгою. Після чого засунути за батарею. Таким чином тепло буде відображатись і потрапляти безпосередньо в кімнату, а не гріти стіну.

Виходячи з вище зазначеного, просимо Вас сприяти проведенню інформаційно-роз’яснювальної роботи серед населення та рекомендуємо:

1. Довести до педагогічних та трудових колективів, дітей та батьків основні правила пожежної безпеки (Додаток 2, 3, 4).

2. Спільно з службами цивільного захисту в містах та районах:

2.1. Активізувати роботу щодо проведення профілактичних заходів, які стосуються попередження виникнення пожеж та інших надзвичайних ситуацій;

2.2. Продовжити роботу по навчанню населення основним правилам пожежної безпеки;

2.3. Провести додаткові виховні години з основних правил пожежної безпеки (Додаток 2, 3, 4).

3. Провести додаткові інструктажі з правил пожежної безпеки серед працівників та трудових колективів.

4. Про проведену інформаційно-роз’яснювальну роботу надати письмову відповідь до Відділу зв’язків зі засобами масової інформації та роботи з громадськістю ГУ ДСНС України у Запорізькій області за адресою: м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 65.

Щиро запрошуємо до співпраці, яка є необхідною для підвищення рівня обізнаності людей щодо правил безпеки життєдіяльності. Лише разом ми зробимо життя безпечним!

Додаток 2



Правила безпеки при користуванні газовими приладами

Перевіряйте тягу до включення та під час роботи газових приладів. При відсутності або слабкій тязі в димоході – не користуйтесь газовими приладами – це смертельно небезпечно. Подальше користування газом в цих випадках можливе тільки після перевірки димоходів спеціалістами.

Вмикайте в роботу газові прилади тільки після того, якщо ви переконані, що всі крани на приладах і перед ними закриті. Не відкривайте кран на газовому приладі, не маючи в руках запаленого сірника, заздалегідь піднесеного до пальника приладу.

Якщо ви відчули запаху газу – негайно припиніть користування газовими приладами, перекрийте крани пальників газової апаратури та на опусках перед нею. Відкрийте вікна для провітрювання приміщення, не запалюйте вогонь, не вмикайте і не вимикайте електроприлади.

Забороняється:

залишати без догляду працюючі газові прилади;

самовільно проводити газифікацію квартир, будинків, тощо, перестановку, заміну, відключення старих і підключення нових газових приладів, ремонт газового обладнання і газопроводів;

допускати до користування газовими приладами дітей, а також осіб, які не пройшли спеціальний інструктаж на підприємстві газового господарства;

ставити на плити виварки та інший посуд з широким дном без високих конфорок чи підставок;

використовувати для сну і відпочинку кухні та інші приміщення, де встановлені газові прилади;

обігрівати приміщення та сушити білизну за допомогою газових плит, а також прив’язувати до газопроводів і лічильників мотузки.

В газифікованих приміщеннях вентиляційні канали повинні бути постійно відкриті, а при користуванні газовими приладами необхідно відчиняти і кватирки. По закінченні користування газом закрийте крани на газових приладах і перед ними. Місце витоку газу з газопроводу перевіряйте за допомогою мильного розчину. Використовувати для цієї мети вогонь категорично забороняється. Для всіх газових приладів і газопроводу має бути вільний доступ. Не допускайте заливання працюючих пальників. Не дозволяйте ремонтувати газові прилади стороннім особам.

Пам’ятайте, лише дотримуючись правил безпеки, будучи уважними до себе та ближніх, ми зможемо уникнути більшості «сезонних» небезпек»! У разі виникнення пожежі – негайно телефонуйте «101»!

Додаток 3



Правила безпеки при експлуатації пічного опалення

Порушення правил пожежної безпеки при експлуатації пічного опалення – досить поширена причина виникнення пожеж у побуті в холодну пору року. З метою попередження загибелі людей Головне управління ДСНС України у Запорізькій області звертається із проханням дотримуватись наступних правил:

перед початком, а також упродовж усього опалювального сезону слід очищати димоходи та печі від сажі. Очищення опалювальних печей періодичної дії на твердому та рідкому паливі від сажі та різноманітного бруду необхідно проводити не рідше одного разу на три місяці;

біля кожної печі перед топковим отвором на горючій підлозі слід закріпити металевий лист розміром не менше 0,5 х 0,7 м;

печі повинні мати протипожежні розділки (відступки) від горючих конструкцій, що відповідають вимогам будівельних норм;

усі димові труби та стіни на горищі, через які прокладено димові канали, повинні бути заштукатурені й побілені;

відстань від печей до товарів, стелажів, шаф та іншого обладнання повинна бути не менше 0,7 м, а від топкових отворів - не менше 1,25 м;

золу й шлак, що їх видаляють із топки, необхідно заливати водою та виносити в спеціально відведені місця. Не дозволяється висипати золу й шлак поблизу будівель.

Забороняється:

залишати печі, які топляться, без нагляду або доручати нагляд за ними дітям;

користуватися печами, які мають тріщини;

розміщувати паливо, інші горючі речовини та матеріали безпосередньо перед топковим отвором;

сушити й складати на печах одяг, дрова, інші горючі предмети та матеріали;

застосовувати для розпалювання печей легкозаймисті та горючі рідини;

використовувати для печей дрова, довжина яких перевищує розміри топки;

здійснювати топлення печей із відкритими дверцятами топки;

закріплювати на димових трубах антени телевізорів, радіоприймачів тощо;

зберігати у приміщенні запас палива, який перевищує добову потребу;

використовувати вентиляційні та газові канали як димоходи.



Пам’ятайте, лише дотримуючись правил безпеки, будучи уважними до себе та ближніх, ми зможемо уникнути більшості «сезонних» небезпек»! У разі виникнення пожежі – негайно телефонуйте «101»!

Додаток 4



Правила безпеки при користуванні електроприладами

Однією з найпоширеніших причин пожеж у зимовий період стають обігрівачі, найчастіше саморобні пристрої кустарного виробництва та низької якості, які не мають сертифікату відповідності та не відповідають технічним стандартам.

У зв’язку з цим, Головне управління ДСНС України у Запорізькій області звертається до громадян із проханням бути особливо обережними, користуючись опалювальними приладами. Використовуючи електрообігрівачі, треба неухильно виконувати елементарні правила пожежної безпеки:

систематично перевіряти справність електропроводки, щитків, розеток та штепсельних вилок приладів;

уважно вивчити інструкцію з використання приладу, та не порушувати її вимог;

у жодному разі не використовувати саморобні, кустарно виготовлені та пошкоджені електрообігрівачі;

уникати перенавантаження електромережі шляхом одночасного ввімкнення декількох потужних споживачів енергії;

не залишати ввімкненими обігрівачі вночі, не використовувати їх для сушки речей; не дозволяти дітям гратися з такими пристроями та наглядати за ними.



Пам’ятайте, лише дотримуючись правил безпеки, будучи уважними до себе та ближніх, ми зможемо уникнути більшості «сезонних» небезпек»!

У разі виникнення пожежі – негайно телефонуйте «101»!

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/9-385 від 30 липня 2014 року

Департаменти (управління) освіти і науки
обласних та Київської міської державних адміністрацій
Інститути післядипломної педагогічної освіти



Міністерство освіти і науки надсилає методичні рекомендації для проведення бесід з учнями загальноосвітніх навчальних закладів з питань: уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами (додаток 1); поведінки у надзвичайній ситуації (додаток 2).

Додатки на 9 арк.

Заступник Міністра Павло Полянський

Додаток 1
до листа Міністерства освіти і науки України
від 30.07.2014 р. № 1/9-385

Методичні рекомендації
щодо проведення бесід з учнями загальноосвітніх навчальних закладів з питань уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами.

Міни і вибухонебезпечні предмети забрали і скалічили безліч людських життів. Цей жах триває і зараз.

8-го грудня 2005-го року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН прийнята резолюція № A/RES/60/97, в якій висловлюється глибока стурбованість і занепокоєність масштабними гуманітарними проблемами, викликаними наявністю цієї грізної зброї – мін і вибухонебезпечних пережитків війн і військових конфліктів. У даній резолюції підкреслюється необхідність посилення уваги з боку держав, котрі зіштовхуються з мінної загрозою, а також проводиться відвертий заклик до країн, громадських і не урядових організацій з метою запобігання подальшого використання мін та інших аналогічних небезпечних вибухових пристроїв.

4 квітня офіційно проголошено Міжнародним днем просвіти з питань мінної небезпеки і допомоги в діяльності, пов’язаної з розмінуванням. Небезпека, яку несе в собі використання цього виду озброєнь, має більш серйозні і більш тривалі соціально-економічні наслідки як для мирного населення держав, де є проблема мін і замінованих об’єктів, минулих наслідків військових конфліктів, так і для тих, хто використовує цю зброю у своєму арсеналі.

Декілька загиблих щороку - трагічна реальність. Гинуть дорослі, намагаючись здати небезпечну знахідку до пункту прийому металобрухту або при спробі розібрати пристрій з метою отримати вибухову речовину; гинуть діти, які з цікавості підкладають боєприпаси у багаття.

Натрапити на небезпечну «іграшку» можна практично скрізь: у лісі, у старому окопі, на свіжозораному полі, на власному городі й навіть на вулицях міст. І якщо вибухові пристрої серійного зразка легко розпізнати за зовнішнім виглядом і діяти відповідно до ситуації, то саморобну вибухівку, що може з’явитися на вулицях міст і селищ, розпізнати набагато складніше. Небезпека терористичних актів, від яких не застрахована жодна країна світу, робить питання поводження із невідомими, залишеними без догляду речами украй актуальним.

Фахівці цивільного захисту рекомендують вчителям і батькам обов’язково проводити з дітьми бесіди щодо поводження з невідомими предметами і пристроями.

Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.

До вибухонебезпечних предметів належать:

- вибухові речовини — хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.

- боєприпаси - вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать:

бойові частки ракет;
авіаційні бомби;
артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);
інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);
ручні гранати;
стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);

- піротехнічні засоби:

патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);
вибухові пакети;
петарди;

- ракети (освітлювальні, сигнальні);

гранати;
димові шашки.

- саморобні вибухові пристрої - пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:

саморобні міни-пастки;
міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.

Зазвичай, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі негайно викликають фахівців, які огороджують район і знешкоджують небезпечні знахідки. Інша справа – діти. Природна цікавість спонукає їх до небезпечний експериментів. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, до школи. Тому так важливо пояснити учням наслідки подібних дій, навчити правилам поведінки у таких ситуаціях.

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:

наближатися до предмета;
пересувати його або брати до рук;
розряджати, кидати, вдаряти по ньому;
розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;
приносити предмет додому, у табір, до школи.

Необхідно негайно повідомити міліцію або дорослих про знахідку!

Земля таїть багато небезпечних знахідок, на які можна натрапити під час прогулянок лісом, походів і стати їх жертвами, навіть, не підозрюючи про це. Ніхто не може гарантувати, що у землі під багаттям, розкладеним на лісовій галявині, немає снарядів часів війни.

Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:

1. ретельно вибирати місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни;

2. перед розведенням багаття в радіусі п'яти метрів перевірити ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або обережно зняти лопатою верхній шар ґрунту, перекопати землю на глибину 40-50 см);

3. користуватися старими багаттями не завжди безпечно, адже там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї» або такі, що не вибухнули;

4. у жодному випадку не підходити до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.

Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності.

Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.

Однією з серйозних загроз сучасного суспільства є тероризм. Майже щоденно здійснюються терористичні акти, унаслідок яких гинуть люди. Більшість цих злочинів здійснюються з використанням вибухових пристроїв. Нерідко це саморобні, нестандартні пристрої, що їх складно виявити, знешкодити або ліквідувати. Злочинці зазвичай поміщають їх в звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях. У такому разі важко відрізнити сумку з вибухівкою від такої ж сумки, залишеної забудькуватим пасажиром у громадському транспорті. Часто такі міни-пастки мають досить привабливий вигляд. Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках.

Тому бездоглядні предмети в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі тощо вимагають особливої уваги.

Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з вибуховим пристроєм. Слід звертати увагу на:

припарковані біля будівель автомашини, власник яких невідомий або державні номери якої не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований;
наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;
звуки, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;
наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);
наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань.

Якщо знайдений предмет видається підозрілим, потрібно повідомити про нього працівників міліції чи ДСНС.

Якщо знайдено забуту річ у громадському транспорті, доречно опитати людей, які знаходяться поряд. Бажано встановити, кому річ належить або хто міг її залишити. Якщо господаря встановити не вдається, потрібно негайно повідомити про знахідку водія (кондуктора).

У разі знаходження підозрілого предмета у під'їзді будинку, потрібно опитати сусідів, можливо, він належить їм. У разі неможливості встановити власника — негайно повідомити про знахідку до найближчого відділення міліції, до військкомату, органів місцевого самоврядування, підрозділу ДСНС за телефоном «101».

Якщо підозрілий предмет знайдено в установі, потрібно негайно повідомити про знахідку адміністрацію.

У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою:

1. Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту;

2. Не підходити до предмету, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей;

3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмету.

4. Не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).

5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення.

У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій й здійснюється евакуація:

одягніть одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій підошві (це може захистити від осколків скла);
візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;
під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами, що проводять евакуацію. Не намагайтеся скоротити шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;
тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання.

Якщо будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:

обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів і т.п. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки - користуйтеся ліхтариком;
негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;
з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;
перевірте, чи потребують допомоги сусіди.

Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам. Найкраще, що можна зробити – залишити небезпечне місце. До того ж, варто знати, що зловмисники часто встановлюють вибухові пристрої парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух. Зловмисники розраховують на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при повторному вибуху жертв буде набагато більше.

Отож:

не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями;
виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника міліції або іншого посадовця; не можна торкатися знахідки;
не користуйтеся мобільним та радіозв’язком поблизу підозрілої знахідки.

Для поштової кореспонденції з пластиковою міною характерна надмірна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і надписи на кшалт: «розкрити тільки особисто», «особисто в руки», «секретно» і т.п. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду.

Поради керівнику навчального закладу:

Останнім часом почастішали випадки телефонних повідомлень про замінування приміщень та виявлення підозрілих предметів, що можуть виявитися вибуховими пристроями.

На такий випадок пропонуємо заходи попереджувального характеру:

посилити пропускний режиму при вході і в'їзді на територію закладу, пильнувати системи сигналізації і відеоспостереження;
проводити обходи території закладу і періодичну перевірку складських приміщень на предмет своєчасного виявлення вибухових пристроїв або підозрілих предметів;
організувати проведення спільних із працівниками цивільного захисту, правоохоронних органів інструктажів і практичних занять з питань дій у разі загрози або виникнення надзвичайних подій.

У разі виявлення підозрілого предмета працівниками навчального закладу чи учнями потрібно негайно повідомити правоохоронні органи, територіальні органи управління з питань цивільного захисту.

До прибуття оперативно-слідчої групи керівник навчального закладу повинен дати вказівку співробітникам знаходитися на безпечній відстані від знайденого предмета.

У разі потреби – евакуйовувати людей згідно наявному плану евакуації.

Потрібно забезпечити можливість безперешкодного під'їзду до місця виявлення підозрілого предмету автомашин правоохоронних органів, співробітників територіальних органів управління з питань цивільного захисту, пожежної охорони, невідкладної медичної допомоги, служб експлуатації, забезпечити присутність осіб, що знайшли знахідку, до прибуття оперативно-слідчої групи.

У всіх випадках керівник навчального закладу дає вказівку не наближатися, не чіпати, не розкривати і не переміщати підозрілу знахідку, зафіксує час її виявлення.

Додаток 2
до листа Міністерства освіти і науки України
від 30.07.2014 р. № 1/9-385

Методичні рекомендації
щодо проведення бесід з учнями загальноосвітніх навчальних закладів з питань поведінки у надзвичайній ситуації.

Що потрібно робити у надзвичайній ситуації?
Правила безпечної поведінки у надзвичайних ситуаціях.

1. У разі загрози ураження стрілецькою зброєю:

закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками) для зниження ураження фрагментами скла;
вимкнути світло, закрити вікна та двері;
зайняти місце на підлозі в приміщенні, що не має вікон на вулицю (ванна кімната, передпокій);
інформувати різними засобами про небезпеку близьких чи знайомих.

2. У разі загрози чи ведення бойових дій:

закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками) для зменшення ураження фрагментами скла. Вимкнути живлення, закрити воду і газ, загасити (вимкнути) пристрої для опалення;
взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, медичну аптечку;
відразу залишити житловий будинок, сховатися у підвалі або у найближчому сховищі;
попередити сусідів про небезпеку, допомогти людям похилого віку і дітям;
без крайньої необхідності не залишати безпечне місце перебування;
проявляти крайню обережність; не варто панікувати.

3. Якщо стався вибух:

уважно озирнутися навколо, щоб з’ясувати вірогідність небезпеки подальших обвалів і вибухів, чи не висить з руїн розбите скло, чи не потрібна комусь допомога;
якщо є можливість – спокійно вийти з місця пригоди. Опинившись під завалами – подавати звукові сигнали. Пам’ятайте, що за низької активності людина може вижити без води упродовж п’яти днів;
виконати всі інструкції рятувальників.

4. Під час повітряної небезпеки:

відключити живлення, закрити воду і газ;
загасити (вимкнути) пристрої для опалення;
взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, аптечку;
попередити про небезпеку сусідів і, у разі необхідності надати допомогу людям похилого віку та хворим;
дізнатися, де знаходиться найближче до укриття. Переконатися, що шлях до нього вільний і укриття знаходиться у придатному стані;
як якнайшвидше дійти до захисних споруд або сховатися на місцевості. Дотримуватися спокою і порядку. Без крайньої необхідності не залишати безпечного місця перебування. Слідкувати за офіційними повідомленнями.

5.Під час масових заворушень:

зберігати спокій і розсудливість;
під час знаходження на вулиці – залишити місце масового скупчення людей, уникати агресивно налаштованих людей;
не піддаватися на провокації;
надійно зачиняти двері. Не підходити до вікон і не виходити на балкон. Без крайньої необхідності не залишати приміщення.

6. Якщо Вас захопили у заручники і Вашому життю є загроза:

постаратися запам’ятати вік, зріст, голос, манеру говорити, звички тощо злочинців, що може допомогти їх пошуку;
за першої нагоди постаратися сповістити про своє місцезнаходження рідним або міліції;
намагатися бути розсудливим, спокійним, миролюбним, не піддавати себе ризику;
якщо злочинці знаходяться під впливом алкоголю або наркотиків, намагатися уникати спілкування з ними, оскільки їхні дії можуть бути непередбачуваними;
не підсилювати агресивність злочинців своєю непокорою, сваркою або опором;
виконувати вимоги терористів, не створюючи конфліктних ситуацій, звертатися за дозволом для переміщення, відвідання вбиральні тощо;
уникати будь-яких обговорень, зокрема політичних тем, зі злочинцями;
нічого не просити, їсти все, що дають;
якщо Ви тривалий час знаходитеся поряд зі злочинцями, постаратися встановити з ними контакт, визвати гуманні почуття;
уважно слідкувати за поведінкою злочинців та їхніми намірами, бути готовими до втечі, пересвідчившись у високих шансах на успіх;
спробувати знайти найбільш безпечне місце у приміщенні, де знаходитесь і де можна було б захищати себе під час штурму терористів (кімната, стіни і вікна якої виходять не на вулицю – ванна кімната або шафа). У разі відсутності такого місця – падати на підлогу за будь-якого шуму або у разі стрільбі;
при застосуванні силами спеціального призначення сльозогінного газу, дихати через мокру тканину, швидко і часто блимаючи, викликаючи сльози;
під час штурму не брати до рук зброю терористів, щоб не постраждати від штурмуючих, які стріляють по озброєних людях;
під час звільнення виходити швидко, речі залишати там, де вони знаходяться, через ймовірність вибуху або пожежі, беззаперечно виконувати команди групи захоплення.

7. При проведенні тимчасової евакуації цивільного населення з небезпечної зони:

взяти документи, гроші й продукти, необхідні речі, лікарські засоби;
за можливості, надати допомогу пенсіонерам, людям з обмеженими можливостями;
дітям дошкільного віку вкласти до кишені або прикріпити до одягу записку, де зазначається ім’я, прізвище, домашня адреса, а також прізвище матері та батька;
переміщатися за вказаною адресою. У разі необхідності – звернутися за допомогою до міліції та медичних працівників.