Колодійчак Діана 11-Б
Запорізької СШФК №18
До Дня Соборності

Давно. У 19-му році
Століття, що минуло назавжди
Нарешті об’єднались українці,
Щоб бути разом, оминути щоб біди.
Хотіли жити в славній Україні
Пишатись тим, що вільні, не раби,
Та горе будь-якій країні,
Де владу ділять, ріжуть на шматки…
І знов ми ділимо країну навпіл -
«Бендерський Захід» - «Москалевий Схід»,
І знов вдихає Київ попіл
Майданських згарищ… збожеволів світ.
Ми не навчились жити разом,
Любити ближнього свого,
І знов ми чуємо образи,
Спостерігаєм: хто кого.
А я кажу вам: «Схаменіться, люди!»
Ми – українці, ми – брати!
І ті, що в горах сурмлять в труби,
І ті, що в шахтах мріють про степи.
Єднає нас соборна мати –
Країна, що одна на всіх,
Як ненька, буде нас вітати,
І буде нам, як оберіг!