ПОЛОЖЕННЯ

про «Школу молодого вчителя»


Школа молодого вчителя призначена для вчителів, які вперше прийшли працювати в школу або мають стаж роботи в школі до 3-х років, і покликана полегшити психологічну та професійну адаптацію вчителів. Склад школи створюється на початку навчального року з проведенням занять раз на місяць.

Завдання Школи:

1. Поглиблювати психолого-педагогічні та методичні знання вчителів через залучення до науково-практичних семінарів, професійних тренінгів, організації самоосвіти.

2. Відпрацьовувати прийоми педагогічної техніки, допомогти розробити власну методику педагогічної діяльності.

3. Надавати індивідуально-консультативну допомогу.

Алгоритм роботи з молодими вчителями:

1. Співбесіда під час прийому на роботу.

2. Ознайомлення з нормативними документами СШФК, матеріально-дидактичною базою, адміністративними вимогами, традиціями.

3. Закріплення наставника.

Завдання ШМВ:
· Засвоєння молодими вчителями практичних навичок, необхідних для педагогічної роботи;
· розвиток уміння застосовувати теоретичні знання, здобуті під час навчання у ВНЗ, у конкретній практичній діяльності;
· ознайомлення з особливостями роботи зі шкільною документацією;
· вивчення молодими педагогами перспективного педагогічного досвіду;
· ознайомлення з сучасними нетрадиційними методами та прийомами навчання, формами організації навчальної діяльності дітей на уроці, новими педагогічними технологіями;
· ознайомлення з сучасними засобами навчання, засвоєння методики їх використання; ознайомлення з психолого-педагогічними особливостями роботи зі здібними та обдарованими учнями, зокрема, враховуючи специфіку школи.

Шкільні методичні об’єднання

1. МО вчителів філологічного циклу:

Тимошенко Ю.Ю. керівник МО
Лігун Л.ЛО.
Снопик Н.В.
Заставська І.В.

2. МО вчителів математики, фізики, інформатики:

Прохоренко С.В. керівник МО
Пархоменко Н.Ю.
Алієва О.Ю.
Лазько О.Г.
Дудка Т.А.


3. МО вчителів іноземної мови:
Монтрен О.Г. керівник МО
Шапаренко А.Ю.
Маєвська Д.М.


4. МО вчителів природничого циклу:

Тимченко Л.Ф. керівник МО
Фоменко О.П.
Ізотова Д.В.
Радзівон О.Л.
Голтвяніца Н.І.
Саенко Н.В.

5. МО вчителів історико-географічного циклу:
Сухомлинова О.В. керівник МО
Шапкіна Т.І.
Грицюк К.І.


6. МО вчителів початкових класів:
Осипенко С.М. керівник МО
СелезньоваІ.І.
РазвицькаТ.І.
Ставицька С.І.
Мороз Я.В.
Капцова Л.І.
Зубко О.В.

Інститутом проблем виховання НАГІН України розроблено й упорядковано методичні матеріали на допомогу вчителям у проведенні Першого уроку у 2015/2016 н.р. (відповідно до листа МОН України 1/9-354 від 24.07.2015 р.)
http:ipv.org.ua/novini/uroki-patriotizmu.html
Матеріали містять:
орієнтовні конспекти уроків для учнів початкової, основної і старшої школи; орієнтовну тематику уроку, що відповідає принципам Концепції національно- патріотичного виховання дітей і молоді;
цитати та висловлювання відомих людей щодо патріотизму; інші додаткові матеріали, які вчителі можуть використати на уроці.
Автори-упорядники:
Журба К.О.. Кириченко 13.1.. Киричок В.А., Петрочко Ж.В., Шкільна І.М.
Конспекти уроків
Молодша школа:
Варіант 1 (автор Киричок В.А.)
Додатки
Середня школа:
Варіант 1 (автор Журба К.О.)
Варіант 2 (автор Журба К.О.)
Варіант 3 (автор Шкільна І.М.)
Старша школа:
Варіант 1 (автор Петрочко Ж.В.)
Варіант 2 (автор Петрочко Ж.В.)
Варіант 3 (автор Кириченко В.І.)
Додаткові матеріали:
Орієнтовні теми Першого уроку
Цитати і висловлювання видатних людей

Запорізька спеціалізована школа фізичної культури І-ІІІ ступенів № 18
Запорізької міської ради Запорізької області

Міська педагогічна виставка
перспективного досвіду 2013 – 2014 н.р.
Номінація
«Компетентнісна освіта: специфіка навчальних предметів»
Секція «Українська та російська філологія»
Досвід роботи з теми:
Підвищення результативності сучасного уроку
засобами новітніх педагогічних технологій

2014

ПРОВІДНА ПЕДАГОГІЧНА ІДЕЯ ДОСВІДУ

Реалізуючи основні завдання Державного стандарту базової і повної загальної освіти, який грунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного й діяльнісного підходів, головною ідеєю нашого досвіду — формування в учнів уміння вчитися і мислити, застосовувати знання для вирішення будь-яких життєвих чи виробничих проблем.
Джаннет Вос пише: "Навчання має бути захоплюючим, швидким і наповненим." У світовій педагогічній практиці існує безліч рецептів справжнього навчання. Ми винайшли свій рецепт сучасного навчання: інтеграція добре знайомих елементів педагогічних методик і прийомів із інноваційними методиками проведення уроків, які основані на цікавому, ефективному підходах.

ОБГРУНТУВАННЯ АКТУАЛЬНОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВНОСТІ ДОСВІДУ

В умовах гуманізації освітнього процесу і необхідності якісного оновлення змісту освіти актуальним стає завдання не лише передати учням суму знань, але і сприяти формуванню в них активного, ініціативного відношення до процесу пізнання, ґрунтованого на усвідомленні цілей вчення, сприйнятті себе як суб'єкта навчальної діяльності .
Ідея гуманізації поширюється на методи і форми навчання, на усю сукупність умов, в яких вона протікає. Для досягнення цих цілей необхідно змінити характер взаємодій учителя і учня, визнаючи, що кожен з них є унікальною особистістю, здатною до самовдосконалення і впливу на оточуючий світ. Традиційна педагогіка представляла процес навчання як односпрямований вплив учителя (суб'єкта) на учня (об'єкт навчання). Сьогодні ж головною умовою становлення суб’єкт – суб’єктних стосунків є зміна підходу до особистості (зміна змісту, форми педагогічного процесу, посилена увага до психолого-педагогічних особливостей учня). Суб’єкт - суб’єктні відношення, таким чином, перетворюють педагога на організатора процесу пізнання. Рівновага позицій педагога і учнів, проте, не можна розуміти спрощено, бо якщо учителеві нічого запропонувати школяру (судження, думки, педагогічний і життєвий досвід та ін.), у останнього просто не виникає потреби в співпраці з таким педагогом.
Пріоритетний напрям розвитку особистості, яка здатна до самоствердження, вимагає від учителя вдосконалення професійних компетенцій, упровадження ефективних методик розвитку особистості, інноваційних технологій навчання.І тому актуальність досвіду полягає в урізноманітненні засобів навчання, використанні педагогічних інновацій (НЛП-технології, ІКТ, технології зустрічних зусиль та позитивного мислення) в процесі формування мовної компетенції учнів, у створенні системи застосування методів і прийомів, націлених на підвищення практичної грамотності та літературної компетенції.
Використання даних технологій допомагає не примушувати учнів до навчання, а пробуджувати у них інтерес, тягу до постійного отримання знань. При цьому вчитель будує уроки так, щоб нелегка навчальна праця приносила школяреві задоволення, радість, збуджувала бажання знов і знов пізнавати нове.

НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНА БАЗА ДОСВІДУ

Методичне підґрунтя досвіду роботи та його практична реалізація спирається на Національну доктрину розвитку освіти, Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Регіональну програму впровадження компетентісно - орієнтованого підходу в навчальний процес та Державний стандарт базової і повної загальної освіти тощо. Для цілеспрямованого і систематичного розвитку інтелекту і творчого мислення учнів застосовуємо сучасні педагогічні технології:
інформаційно - комунікаційні технології (ІКТ);
технологію зустрічних зусиль;
нейро-лінгвістичне програмування (НЛП);
технологію позитивного мислення.
Теоретичними й практичними засадами досвіду є опрацювання досягнень, положень, розробок сучасної педагогіки та практичної психології:
- інформаційно - комунікаційні технології (ІКТ) розкрито в працях В.Ю.Бикова, А.Ф.Верланя, Б.С.Гершунського, А.М.Гуржія, Ю.О.Дорошенка, А.П.Єршова, М.І.Жалдака, Ю.О.Жука, Р.Кларка, О.А.Кузнецова, В.М.Мадзігона, Ю.І.Машбиця, І.Ф.Прокопенка;
- технологія зустрічних зусиль розроблена Є.В. Коротаєвою (роботи Г.С. Альтшуллера, А.А. Гина, С.Ю. Курганова, Г.А. Цукерман, О.Н. Хан та ін.);
- нейро-лінгвістичне програмування (НЛП) розроблена Джоном Гриндером та Річардом Бендлером ( роботи Леслі Камерон (Бендлер), Мері Бес Мегус, Девіда Гордона, Роберта Ділтса та Джудіт Делозьє).
- технологія позитивного мислення (роботи В. Сухомлинського, С. Соловейчика, Ш. Амонашвілі, І. Зязюна, І. Беха, І. Єрмакова, В. Гарбузова, В. Панкратова, Ю. Орлова, В. Ротенберга, К. Сельченка, А. Курпатова, Р. Бернса, М. Залігмана, М. Мольца, А. Елліса, А. Бека, А. Маслоу, К. Роджерса та інших);

ТЕХНОЛОГІЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ІДЕЇ ТА ЇЇ КОМПОНЕНТІВ

Матеріали нашого досвіду містять практичні наробки ( розробки уроків) щодо викладання предметів філологічного профілю з використанням прийомів технологій НЛП, ІКТ, зустрічних зусиль та позитивного мислення.
Технології досить органічно вбудовуються у процес навчання, безпосередньо в урок. Всі традиційні структурні елементи уроку природньо, активно "відгукуються" на використання інноваційних прийомів. Їх ефективність обумовлюється привабливою для учнів формою та змістом, які розвиваються та керуються психічними процесами кожної дитини.
Ці технології мають свої переваги. Розглянемо кожну з них окремо.
Інформаційно-комунікаційна технологія
Технологія зустрічних зусиль
Технологія нейро-лінгвістичного програмування
Технологія позитивного мислення

ВИСНОВКИ

Робота вчителів в цьому напрямку має певні позитивні результати: в учнів спостерігається підвищення рівня мотивації у вивченні предметів філологічного циклу, практичної грамотності та літературних компетенцій, в учнів виробляється усвідомлене ставлення до навчання. І найголовніше - практично усі учні класу залучені до навчання.
Слід також сказати про вияв активної позиції учнів щодо позакласних предметних заходів. Показником успішності може служити інтерес і бажання дітей брати участь у різних конкурсах, вікторинах. З іншого боку, якісний показник цих змін помічений і в умінні застосовувати знання, отриманні науроках, в інших життєвих ситуаціях.
Представлений досвід охоплює єдину систему «Урок» з 5 по 11 класи. Діапазон досвіду широкий і різноманітний. Він може бути використаний як на окремо взятому уроці або його частині, так і в системі уроків, необхіднихна уроках в середній та старшій ланках; може використовуватися і у позакласних заходах.

1. Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у загальноосвітньому навчальному закладі – це не данина моді, а необхідність сьогодення, оскільки більшість дітей ознайомлюються з комп’ютером набагато раніше, ніж це їм може запропонувати школа.
Таким чином, з точки зору дидактики ІКТ дозволяють:
забезпечити зворотний зв’язок в процесі навчання;
зробити навчання більш інтенсивним, головне, ефективним за рахунок реалізації можливостей мультимедіа навчальних систем до дієвого і наочного подання навчального матеріалу;
підвищити наочність навчального процесу;
забезпечити пошук інформації із різноманітних джерел;
індивідуалізувати навчання для максимальної кількості дітей з різними стилями навчання і різними можливистями сприйняття.
моделювати досліджувані процеси або явища;
організувати колективну й групову роботи;
здійснювати контроль навчальних досягнень;
створювати сприятливу атмосферу для спілкування.

2. Технологія зустрічних зусиль має наступні переваги:
Усі учасники освітнього процесу вступають в спільну діяльність, ґрунтовану на співпраці.
Технологія зустрічних зусиль має на увазі виключення таких емоційних станів, як відраза, страх, сором і створення позитивного емоційного фону
Технологія зустрічних зусиль ґрунтована на співпраці. При цьому переважаючий метод навчання у рамках цієї технології - діалог.
Технологія зустрічних зусиль відкриває можливість повнішого всеосяжного залучення до учбової діяльності.
Ця технологія допомагає більшій частині учнів, за винятком одиниць, свідомо і зацікавлено брати участь в процесі пізнання. Відрізняється рівень результативності, форми прояву вольових зусиль, але головне те, що практично усі залучені до навчання.

3. НЛП- новий прогресивнийнапряму педагогіці, який спирається на системупереконань та пропозицій відносно людських можливостей, процесів комунікації тазмін у людині. Використання різних підходів до навчання робить навчання особистісно - орієнтованим, проведеним з урахуванням нейролінгвістичних особливостей дітей. Такий розподіл завдань робить можливим розуміння матеріалу і для візуала, і для аудіала , і для кінестетика . Розробляючи урок, обов'язково потрібно звертатися до умов ефективного уроку з позиції НЛП.
Початок уроку з позитивного якоріння (термін НЛП)
Мотивація на навчання
Подача інформації в усіх трьох модальностях
Використання раппортів на початку і протягом уроку (термін НЛП)
Порівняння успіхів учнів з його власним минулим станом, а не успіхами інших .
Використання метафор ( на початку і наприкінці уроку ).

4.Застосування технології позитивного мислення формує :
основні засади гуманістичної психології, педагогіки успіху;
суть та зміст позитивного мислення, розпізнавання джерел негативного мислення та неадекватної поведінки людини;
Я-концепцію та феномен навченої безпорадності;
теоретичні засади формування позитивного мислення;
технології формування позитивного мислення;
причини, витоки та шляхи подолання.

РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ ДОСВІДУ

Наш досвід показав, що застосування сучасних педагогічних технологій підтримує інтерес учнів до предмета, підвищує мотивацію.
Ефективне введення в традиційний учбовий процес різноманітних розвиваючих занять, специфічно спрямованих на розвиток особово-мотиваційної сфери дитини : пам'яті, уваги, просторової уяви і ряду інших важливих психологічних функцій, є в зв'язку з цим одним з найважливіших педагогічних завдань сучасного навчання.
Докладніше тут

РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ДОСВІДУ

Публікації: Вид-во «КПУ, 2012» стаття Тимошенко Ю.Ю «Інформаційно-комунікаційні технології як основа якості і успішності уроку української мови та літератури».
ІІ Всеукраїнський конкурс «Творчий учитель – обдарований учень» - відправили розробки уроків та проект Заставська І.В., Тимошенко Ю.Ю. ( 2012- 2013 н.р.)
Участь у Всеукраїнському конкурсі «Вчитель року - 2013» з темою «Повышение уровня практической грамотности средствами технологии НЛП на уроках русского языка» (Снопик Н.В.).
Участь у Всеукраїнському конкурсі «Вчитель року - 2014» з темою «Використання технології зустрічних зусиль з метою активізації діяльності учнів на уроках світової літератури як необхідної умови формування літературних компетенцій » (Лігун Л.Л.).
Виступи на районних МО.
Проведення практики для вчителів, які проходять курсову перепідготовку при ЗОАППО (Заставська І.В., Тимошенко Ю.Ю., Лігун Л.Л.).

Бути здоровим та комунікабельним- це модно!

Анотація перспективного педагогічного досвіду
Номінація: «Компетентнісна освіта: початкова та дошкільна».
Секція: «Початкова освіта»
Інформація про автора досвіду:
Осипенко Світлана Миколаївна, вчитель початкових класів, вища категорія , старший учитель
Тема досвіду: Бути здоровим та комунікабельним- це модно!
Провідна педагогічна ідея досвіду:
Важливим завданням вчителя є: формування і розвиток уявлень дітей про здоров’я, мотивування позитивного ставлення до збереження і зміцнення здоров’я, формування основних життєвих навичок щодо ведення здорового способу життя та безпечної поведінки, потреби у збереженні здоров’я, як важливої життєвої цінності, використання здоров’язберігаючих технологій навчання, дотримання режиму рухової активності, організація збалансованого харчування, заміна авторитарного стилю спілкування вчителя з учнями на стиль співробітництва, створення позитивної емоційної атмосфери навчання, сприяння усвідомленню учнями та їх батьками цінності здоров’я.
Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду:
Від ставлення дитини до здоров’я багато в чому залежить збереження і зміцнення його організму. Тому навчити дітей берегти і зміцнювати своє здоров’я, є сьогодні одним із провідних напрямів державної політики в галузі освіти.
Науково-теоретична база досвіду:
Реалізація здійснюється за допомогою навчально-методичного комплекту для 1-4 класів «Абетка харчування» авторів Ващенко О.М., Свіриденко С.О., Чорновіл О.В, схваленого комісією з педагогіки та методики початкового навчання Науково-методичної Ради Міністерства освіти і науки України.
(методичні матеріали для вчителя, зошити для учнів).
Зміст навчально-методичного комплекту укладено відповідно до вікових фізіологічних та психологічних особливостей дітей, які навчаються у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів; базується на відповідних наукових дослідженнях у галузі харчування.
Стисла анотація досвіду:
Форми і методи реалізації уроків «Абетки Харчування» мають ігровий характер, що забезпечує активну участь дітей у процесі навчання. Вчитель пропонує такі види роботи, як: інсценування, вікторини, конкурси, ребуси, кросворди, роботу з таблицями. Завдання, які пропонуються дітям, орієнтовані на творчу роботу учнів. Це і самостійна, і колективна діяльність, робота в групах, з батьками. Використання цих форм, в свою чергу, має позитивний вплив на підвищення пізнавального процесу. Робота сприяє формуванню корисних умінь і навичок у сфері раціонального споживання їжі, готовності дотримуватись правил здорового харчування, утвердженню певних смакових переваг дітей, впливає на організацію та структуру харчування в сім’ях.
Враховуючи сучасні тенденції освіти, а саме Державний стандарт початкової загальної освіти, діти здобудуть особистий досвід культури спілкування і співпраці в різних видах діяльності,зможуть са­мовиразитись у творчій діяльності.
Результативність впровадження досвіду: раціональне споживання їжі, дотримування правил здорового харчування, утвердження певних смакових переваг дітей, вплив на організацію та структуру харчування в сім’ях.
Репрезентація досвіду:
Проведення циклу відкритих уроків :
з 2009-2010н.р.- апробація програми «Абетка Харчування»- навчальний заклад, районний, міський рівні, ЗОІППО.
Публікації у фахових виданнях:

Початкова освіта №2(530),січень 2010р.;
Здоров’я та фізична культура №6(174), лютий 2010р.;
Початкова освіта №3(579),січень 2011р.
Тегі: абетка харчування, раціональне щоденне харчування школяра, вітаміни, поживні речовини, мінерали, групи продуктів, здоров’язберігаючі технології
Усім хочеться бачити дітей здоровими і щасливими. Але як зробити, щоб дитина жила в ладу з самим собою, з навколишнім світом, з людьми? Секрет цієї гармонії простий: здоровий спосіб життя. Він включає в себе і підтримку фізичного здоров'я, і відсутність шкідливих звичок, і прагнення надати допомогу тим, хто її потребує . Загальновизнаним вважається той факт , що саме спосіб життя визначає здоров'я людини на 50-55 %. Не менш очевидно, що змінити його дуже важко. Стан здоров’я населення в Україні наразі є одним з найвищих державних пріоритетів, оскільки здоров’я є найпершою необхідною умовою успішного розвитку кожної людини, її навчання, праці, добробуту, створення сім’ї та виховання дітей.
Від ставлення людини до здоров’я, багато в чому залежить його збереження і зміцнення.
Навчити дітей берегти і зміцнювати своє здоров’я – один із пріоритетних напрямів державної політики в галузі освіти.
У цьому контексті завданням сучасної початкової школи є: формування і розвиток уявлень дітей про здоров’я; мотивування позитивного ставлення до збереження життя і зміцнення здоров’я; формування основних життєвих навичок щодо здорового способу життя та безпечної поведінки; виховання потреби у здоров’ї, як важливої життєвої цінності; використання здоров’язберігаючих технологій навчання; дотримання режиму рухової активності, поєднання рухового і статичного навантаження; організація збалансованого харчування; заміна авторитарного стилю спілкування на стиль співробітництва, створення емоційної сприятливої атмосфери навчання; формування в учнів та їхніх батьків усвідомлення цінності здоров’я, культивування здоров’я тощо.
Здоров’я людини залежить від її способу життя, який вела людина, починаючи ще з дитинства. Більш за все на стан здоров’я людини впливає її харчування. Правильне та здорове харчування дітей – запорука здоров’я дорослої людини в цілому. Пріорітетним завданням державної освіти є формування в учнів навичок раціонального харчування, а саме: дотримання режиму харчування; уміння складати харчовий раціон з урахуванням реальних можливостей, потреб та користі; уміння визначати і зберігати високу якість харчових продуктів.
За проведеним мною тестуванням:
40% дітей вживають частіше смажену їжу;
30% надають перевагу перекусам;
70% не вживають в достатньої кількості риби;
42% -м’яса, 22% -яєць.
Враховуючи актуальність проблеми у навчанні дітей бути здоровими, з 2010-2011 навчальних років я почала впроваджувати курс «Абетка харчування».
Першочергова мета цієї роботи – навчити дітей принципам правильного харчування і привити звичку дотримуватися цих принципів у повсякденному житті.«Абетка харчування» — перша сходинка у формуванні навичок здорового способу життя.
У довгостроковій перспективі робота націлена на формування особистої потреби слідувати здоровому способу життя: харчуватися правильно, зберігати баланс фізичного і психологічного здоров'я.
Основною метою роботи в цьому напрямі вважаю формування в учнів початкової ланки основ культури харчування як складової здорового способу життя.
Реалізація вищезазначеного курсу здійснюється за допомогою навчально-методичного комплекту авторів Ващенко О.М., Свіриденко С.О., Чорновіл О.В, схваленого комісією з педагогіки та методики початкового навчання Науково-методичної Ради Міністерства освіти і науки України.
Реалізація цього курсу проходить з використанням ігрової технології, що забезпечує активну участь дітей у процесі навчання. Зміст завдань, які пропонуються у робочих зошитах, також орієнтовані на творчу діяльність дитини (самостійну, колективну чи роботу в групах), задовольняють природні потяги дитини до дослідництва і висновків, вияву творчих здібностей.
У своїй роботі я використовую технологію інтерактивного навчання. Адже саме інтерактивні форми і методи дають можливість створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою необхідність, розкриває свої здібності ідемонструє знання, відчуває впевненість в собі.
Як зробити, щоб дитина не лише засвоювала нові знання, а й намагалася застосовувати їх під час вироблення нових умінь, почувала себе впевнено, бажала вчитися?
Під час уроку діти можуть вільно висловлювати свою думку і вислухати свого товариша, вчитель не є засобом «похвали і покарання», а другом, порадником, старшим товаришем.
На мою думку, основними завданнями сучасного вчителя є залучення учнів до активної діяльності, перетворюючи тим самим школярів у суб’єктів цієї діяльності. Зацікавленість викликана вчителем на уроці, за певних умов може перерости в стійкий інтерес до знань. «Учень — це не посудина, яку потрібно заповнити, учень ― це смолоскип, який потрібно запалити». Тож, намагаюся створити ситуацію успіху, підбадьорити учня, що зазнав невдачі, похвалити навіть за незначний крок уперед. «Є успіх ― є бажання вчитися,- в свій час сказав В.О. Сухомлинський,- особливо це важливо на першому етапі навчання ― у початковій школі, де невдача приносить справжнє горе». Я намагаюся знайти та розвивати позитивні риси кожного учня. Розумію, що від уміння вчителя своєчасно їх помітити, допомогти дитині відчути впевненість у своїх силах, надати своєчасну підтримку, створити сприятливі умови залежить те, чи відчує дитина свою неповторність, чи виросте справжній талант.
На початку уроку я проводжу психологічний тренінг «У нас усе можна!»
Мої учні люблять працювати в парах та групах. Групу формую на основі особистих уподобань учнів, обираю консультантів, розподіляю обов’язки між дітьми. При створенні групи особливу увагу звертаю на психологічну єдність дітей, бажання учнів, потенціал можливостей для їх успішної спільної діяльності. Роботу будую на принципах рівноправності, намагаюсь активізувати роботу кожного учня. Працюючи в групах, діти отримують можливість спілкуватися, порівнювати, вільно висловлювати свою думку, робити спільні висновки.
Проводжу гру «Вчитель ― учень». Один виступає в ролі вчителя, а другий ― учня. «Вчитель» задає по вивченій темі питання учню, учень відповідає. Потім міняються ролями. Така гра стимулює думку дітей, сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу, учні можуть перевірити знання один одного, розвиваючи при цьому комунікативні навички.
Щоб швидко перевірити, узагальнити знання учнів, використовую такий метод інтерактивного навчання, як складання «Асоціативного куща». Так, при повторенні теми «Їжа-джерело енергії, росту, здоров’я», пропоную дітям пограти в гру «Павутинка»: пригадати все, що вони знають про їжу і зобразити у вигляді схеми. «Кущ» асоціацій поступово розростається:
Їжа – білки (тваринне походження; рослинне походження) - жири (тваринне походження; рослинне походження) – вуглеводи – мінерали - вода
Діти вчаться вільно висловлювати свої думки. Цьому сприяє використання технології«Мікрофон»,використовуючи її як на етапі актуалізації знань учнів, так і під час узагальнення навчального матеріалу. Тримаючи в руках символічний «мікрофон» учень швидко і чітко відповідає на поставлене запитання чи закінчує висловлення.
Спонукають учнів до активної діяльності на уроці різноманітні цікаві вправи: «Головоломка»,«Очікування», «Знайди закономірність», «Роз’єднай слова», «Що нового?» «Твій вибір»; ігри «Розшукуються вітаміни» , «Кулінари»,«Молочне меню»,«Хто швидше?», «Смачного», «Перевір себе», «Яка це страва?», «Краща господарочка»,«Шифрувальники», «Від 1 до 6», сюжетно-рольова гра «У ресторані»,інсценізація «Що ж нам їсти?»,«Смачні захисники»; ребуси, кросворди, загадки, різноманітні завдання. Діти здобувають особистий досвід культури спілкування і співпраці .
Здоров'я так само заразливо, як і хвороба. «Заразити здоров'ям» - ось мета моєї роботи. А постійна заклопотаність охороною здоров'я школярів може і повинна набути характеру закону, що визначає дії педагога.
Правильна організація роботи при впровадженні «Абетки Харчування» дає можливість запобігти перевантаженню і втомі школярів, а також допомагає дітям усвідомити важливість збереження здоров'я. Робота сприяє формуванню корисних умінь і навичок в області раціонального харчування, готовності дотримуватися правил здорового харчування; вихованню певних смакових переваг дітей; впливає на організацію та структуру харчування у сім’ях.
На закінчення, слідом за великим гуманістом і педагогом Ж.-Ж. Руссо, хочеться сказати: «Щоб зробити дитину розумною і розважливою, зробіть її міцною і здоровою».
Хто до 100 років хоче жити,
Той харчуватись має правильно уміти!!!

Джерело: Посилання