Адаптація першокласників до школи

Першокласник має ті самі психологічні особливості. що й дошкільник. Він мусить усвідомити свій новий статус — школяра, учня. Діти люблять гратися і не люблять учитися. Потрібно сформувати в них потребу вчитися, адже все подальше життя їм доведеться працювати. Після вступу до школи все змінюється в житті дитини: оточення, обов'язки, режим. Тоді починається період, що називається періодом соціально-психологічної адаптації дитини до нових умов.
Термін «шкільна адаптація» використовується для опису проблем і труднощів, що виникають на початку навчання в школі або внаслідок переходу на вищий ступінь навчання. Зі шкільною адаптацією пов'язують відхилення в навчальній діяльності — труднощі в навчанні, конфлікти з однокласниками, неадекватну поведінку.
Якщо малюкові вчасно не допомогти, дитина вже з перших місяців навчання не встигатиме за більшістю однокласників. Наслідком цього може бути й небажання вчитися, і погане засвосння навчального матеріалу, і неможливість реалізовувати себе як особистість, тобто скоріше за все дитина не розкриє свої здібності в повному обсязі.
Щоб уникнути такого розвитку подій, психологічна служба школи на початку навчального року виявляє дітей, які мають низький рівень готовності й адаптації до шкільного навчання. Далі проводиться корекційно-розвивальна робота з розвитку спостережливості, довільної пам’яті, уваги, уяви, мислення, уміння працювати за зразком, адже опанування логічних прийомів не лише допомагає першокласникам успішно вчитися, а й сприяє полегшенню адаптаційного періоду.