Прозорість та відкритість діяльності закладу
Расписание звонков
Сейчас
03:25:14
21 Февраля
Среда
2018

Запорізька спеціалізована школа фізичної культури І-ІІІ ступенів № 18 оголошує НАБІР учнів до 1-их класів на 2018-2019 навчальний рік.


Сьогодні СШФК № 18- це:



  • П’ятиденний навчальний тиждень.

  • Наявність груп продовженого дня у 1-6 класах.

  • Обов’язкове заняття спортом у режимі навчального дня школи.

  • Профільні види спорту: плавання, стрибки у воду, гандбол,легка атлетика, бокс, гімнастика, футбол, тхеквондо.

  • Психологічна та логопедична служби.


ТЕЛЕФОН ДЛЯ ДОВІДКИ

65-41-42

Хитов: 317325 / 74
Соціально-психологічна служба
Психолог батькам
Кілька порад батькам із формування в дітей адекватної самооцінки:

• Не оберігайте дитину від повсякденних справ,не прагніть вирішувати за неї всі проблеми, але і не перевантажуйте її тим, що їй непосильно. Нехай дитина виконує доступні їй завдання і одержує задоволення від зробленого.
• Не перехвалюйте дитини, але ї не забувайте заохочувати її, коли вона цього заслуговує.
• Заохочуйте в дитині ініціативу. Нехай вона буде лідером усіх починань, але також покажіть, що інші можуть бути краще її.
• Не забувайте заохочувати інших у присутності дитини. підкресліть достоїнства іншого і покажіть, що ваша дитина також може досягти цього.
• Показуйте своїм прикладом адекватність ставлення до успіхів і невдач. Оцінюйте у голос свої можливості й результати справи.
• Не порівнюйте дитини з іншими дітьми. Порівнюйте її із самою собою (тією, якою вона була вчора чи, можливо, буде завтра).
У роботі з дітьми з тривожністю необхідно:
• Постійно підбадьорювати ,заохочувати демонструвати впевненість у їхньому успіху, у їхніх можливостях;
• Виховувати правильне ставлення до результатів своєї діяльності,уміння правильно оцінити їх ,опосередковано ставитися до власних успіхів ,невдач, не боятися помилок ,використовувати їх для розвитку діяльності ;
• Формувати правильне ставлення до результатів діяльності інших дітей;
• Розвивати орієнтацію на спосіб діяльності ;
• Розширювати і збагачувати навички спілкування з дорослими й однолітками, розвивати адекватне ставлення до оцінок і думок інших людей;
• Щоб перебороти скутість ,потрібно допомагати дитині розслаблюватися, знімати напругу за допомогою рухливих ігор ,музики ,спортивних вправ; допоможе інсценізація етюдів на пряв сміливості,рішучості ,що потребує від дитини психоемоційного ототожнення себе з персонажем;ігри,що виражають тривожність занепокоєння учасників ,дають змогу емоційно відкинути пригніченість і страх , оцінити їх як характеристики ігрових персонажів ,а не даної дитини,і на основі психологічного «розототожнення» з носі є гнітючих переживань позбутися власних страхів.
• Не сваріть дитину за те,що вона посміла гніватися на вас. Навпаки,поставтеся до неї,до її обурення з розумінням і повагою :допоможіть їй усвідомити і сформулювати свої претензії до вас.
• Тільки тоді,коли емоції згаснуть,розкажіть дитині про те,як ви переживали,коли вона виявляла свій гнів. Знайдіть разом із нею владу форму висловлювання претензій .
Поспостерігайте за собою. Дуже часто ми самі виховуємо своє роздратування,терпимо його доти,доки воно не вибухне,як вулкан,яким уже не можна керувати. Набагато легше й корисніше вчасно помітити своє незадоволення і проявити його так,щоб не принизити дитину,не звинуватити,а просто виявити своє незадоволення.

Ткаченко Л.О.

Подробнее
Поради батькам конфліктних дітей:

Стримуйте прагнення дитини провокувати сварки з іншими. Треба звертати увагу на недоброзичливі погляди один на одного або бурмотіння собі під ніс. Звичайно, в усіх батьків бувають моменти, коли ніколи й неможливо контролювати дітей. І тоді найчастіше виникають «бурі».
Не намагайтеся припинити сварку, обвинувативши іншу дитину в її виникненні і захищаючи свою. Намагайтеся об’єктивно розібратися в причинах її виникнення.
Після конфлікту обговоріть з дитиною причини його виникнення, визначте неправильні дії вашої дитини, що призвели до конфлікту. Спробуйте знайти інші способи виходу з конфліктної ситуації.
Не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки. Вона може утвердитися в думці про те, що конфлікти неминучі, і буде продовжувати провокувати їх.
Рекомендації батькам щодо спілкування з агресивними дітьми:
• Пам'ятайте, що заборона й підвищення голосу — найнеефективніші способи подолання агресивності, лише зрозумівши причини агресивної поведінки і знявши їх, ви можете сподіватися, що агресивність дитини буде знижена.
• Дайте дитині можливість вихлюпнути свою агресію, спрямувати її на інші об'єкти. Дозвольте їй побити подушку або розірвати «портрет» її ворога і ви побачите, що в реальному житті агресивність у даний момент знизилася.
• Показуйте дитині особистий приклад ефективної поведінки. Не допускайте при ній вибухів гніву або лихослів'я про своїх друзів або колег.
• Важливо, щоб дитина повсякчас почувала, що ви любите, цінуєте і приймаєте її. Не соромтеся зайвий раз її приголубити або пожаліти. Нехай вона бачить, що потрібна і важлива для вас.

Ткаченко Л.О.
Подробнее
Завершується навчальний рік, наближається пора державної атестації, незалежного оцінювання, і кожна сім’я, і діти, і їх батьки прагнуть зробити все можливе, щоб отримати високий результат.
Проте, у багатьох молодих людей ситуація іспиту викликає таку кількість негативних емоцій, що на переживання стану тривоги витрачається більше сил, ніж безпосередньо на підготовку та здачу екзамену.
Як же підготуватися до випробувань найбільш ефективно, не витрачаючи зайвого часу та енергії? Як діяти на самому екзамені, щоб продемонструвати свої найкращі сторони и отримати високий результат?

Почнемо з найбільш загальних рекомендацій:

1. Не скорочуйте час на сон. Якщо ви будете спати менше, ніж потрібно вашому організму, це приведе до зниження продуктивності інтелектуальної діяльності, і ви не зможете компенсувати ці втрати, навіть доклавши героїчних зусиль

2. Залишайте час на короткий відпочинок. Ви засвоїте більше інформації, якщо під час підготовки будете робити короткі перерви. Їх можна використати для прогулянок, занять спортом, спілкування з товаришами.

3. Якщо є така можливість, об’єднайтесь з однокласниками в групу з 3-4 осіб. Розподіліть між собою питання, які кожен буде готувати. Потім, коли ви зустрінетесь, обміняйтесь інформацією, це ефективніше і цікавіше ніж підготовка на самоті.

4. Налаштовуйте себе на успіх. Коли людина програмує себе на невдачу, посилюється тривога, внаслідок чого погіршується настрій, зникає бажання готуватися до екзамену.

5. В день іспиту прокиньтесь трохи раніше, ніж звичайно, коротка зарядка, легкий сніданок допоможуть вам бути енергійним і бадьорим.Пам’ятайте, що певний рівень хвилювання є нормальним і може допомогти мобілізувати ваші інтелектуальні ресурси. Якщо хвилювання здається вам надмірним, глибоко вдихніть і уявіть собі, що негативні емоції ви видихаєте разом з повітрям. Ця вправа допоможе заспокоїтися та налаштуватися на робочий стан.

6. На усному екзамені відповідайте по суті питання, структуруйте інформацію. Отримавши питання, підготуйте письмовий план відповіді, визначивши ключові моменти та їх взаємозв’язки, чітко сформулюйте основні терміни. Це надасть вашій відповіді переконливість та послідовність.

7. Не мовчіть! Краще повторити свою думку іншими словами. Довгі паузи у відповіді сприймаються екзаменатором як слабкість або відсутність усвідомлених знань.

8. Зверніть увагу на те, що ви скажете на початку відповіді. Цим можна привернути увагу та справити позитивне враження на членів комісії.

9. Пам’ятайте, що краще сказати менше, але послідовно і логічно, ніж багато, але безсистемно.

10. Не забувайте, що впевненість у собі приходить з усвідомлення того, що ви добре підготувалися і вмієте роботи все, що вимагається програмою. Зосередитися потрібно не на відчутті тривоги, а на змісті своєї роботи. Це допоможе заспокоїтися і отримати гарний результат.
Подробнее

Якщо батьки розлучилися…



    1. Частіше ставте собі запитання: чи добре моїй дитині зі мною?
    2. Психологічний момент розлучення – момент повідомлення про нього.  Своєчасне, правдиве інформування сина чи доньку про те, що батьки вже не житимуть разом. Подумайте, як би ви почувалися, коли б людина, яку ви любите, пропала, і ви не знали, де вона. Приховувати факт розлучення набагато небезпечніше, ніж сказати правду.
    3. Частіше розмовляйте з дитиною і в доступній формі поясніть причини розлучення та запевніть, що тато і мама люблять її, як і раніше. Адже любов батьків до дитини не залежить  від  обставин.
     4. Реакція дитини на повідомлення про розлучення батьків залежить від індивідуальності самої дитини, тому важливо в цей період правильно реагувати на хвилювання малюка, щоб своєчасно надати йому психологічну допомогу.
     5. Щиро розмовляючи з дитиною, ви надаєте їй можливість відкрито проявляти свої почуття.
     6.Дитина ні в якому разі не повинна почуватися винною в розлученні батьків. Не можна казати: „ Ти погано поводився, тому батько пішов від нас!” Такі звинувачення спустошливі для дітей. Відчуття провини зумовлює формування почуття власної неповноцінності, особливо воно підсилюється тим, що значна частина сварок батьків до розлучення точилася навколо питань виховання, а отже, оберталася навколо дитини.
      7. Почуття захищеності мають підкріплювати і батько, і мати.
      8. Не створюйте коаліцій : ваша дитина не тільки має право на любов обох батьків, а й право самій любити вас обох!
     9. Щодо проблем, пов’язаних з вихованням дитини, то батьки, навіть після розлучення мають зійтися на одній системі цінностей, в якій збережуться цінності родин, в яких виховувалися самі чоловік і жінка.
    10. Якщо діти живуть з одним із батьків( після розлучення), пам’ятайте –вони просто живуть, ви не можете забрати їх у іншого члена подружжя. Діти належать завжди обом батькам. Тому треба заздалегідь домовитись, з ким залишиться дитина після розлучення. Мати і батько повинні показати дитині своєю поведінкою, що вони залишаються її батьками, навіть, якщо подружжя і розпалося.
Подробнее

Профілактика виникнення страхів у дітей



1. Кожного дня треба виділяти час на спілкування з сином чи донькою віч-на-віч , дати їм змогу поділитися з вами своїми секретами, тривогами, попросити поради, допомоги.
  
   2. У ставленні до дитини слід орієнтуватися на її позитивні якості. Тож відшукуйте їх у свого малюка і плекайте, якомога частіше хваліть, підбадьорюйте, схвально сприймайте те, що він робить.
  
   3. Повідомляючи дитині про певну вимогу чи заборону, слід робити це у дружній формі, м’яко , без примусу або тиску.
  
   4. Фізичні покарання не мають бути нормою і плануватись заздалегідь як метод виховання.
   
  5. Не варто намагатися за будь-яку ціну привчати маленьких дітей засинати наодинці. Якщо дитина прагне відчувати поруч із собою дорослого, її бажання треба задовольнити.
   
   6. Позитивний приклад батьків, що володіють своїми емоціями, передумова успішного подолання дитиною своїх страхів. Тож поділіться з нею спогадами про свої власні дитячі страхи, розкажіть, як ви з ними боролися й перемогли!
 
    7. Навчаючи дитину писати, краще використовувати олівець з гумкою на кінці, щоб вона будь-якої миті могла витерти те, що вийшло невдало (усувається страх неуспіху).
 
    8. Намагайтеся розширювати коло людей, до яких дитина не байдужа, за яких щиро переживає: вона зможе переключитися зі співчуття до себе на співчуття до інших, що зменшить її страхи.
 
    9. Не варто дозволяти дитині переглядати фільми жахів, оскільки діти ще не вміють розрізняти вигадку й реальність, а в особливо напружені моменти забувають, що все показане на екрані насправді не існує!
 
    Слід зауважити, що частіше бояться діти, яким бракує позитивного спілкування з батьками: їм мало читають, не граються з ними, їх рідко голублять.
Найменше страхів помічено в дітей, які ростуть у родинах, де батьки самі менше бувають стурбовані, тривожні, не оточують малюка надмірною опікою.
Подробнее