Я ніколи не розуміла людей, які прагнуть як найшвидше закінчити школу, адже зовсім не уявляю життя без неї. Саме у школі я вперше почала пізнавати світ, знайомитися з дітьми, які згодом стали моїми друзями. Завдяки конкурсам і різним змаганням, я розвивалась як особистість.
За весь час перебування в школі я встигла полюбити навчання, вчителів та своїх однокласників. Вони подарували мені незабутні спогади та щасливі моменти. Я ніколи не забуду наших жартів, виступів та спільних занять: як ми разом малювали плакати та газети, прикрашали клас перед Новим роком, робили поробки, їздили на екскурсії та змагання.
Також, дуже важливим для мене було спілкування з вчителями, їх навчання та поради.
Назавжди у моєму серці залишиться мій класний керівник, який завжди був і є поряд: при перемогах і поразках, завжди підтримує та надихає, незважаючи ні на що. Я знаю, якщо в мене виникнуть проблеми чи запитання, я завжди можу звернутися до свого вчителя, і вона ніколи не відвернеться від мене та дасть пораду. Я впевнена, що, не зважаючи на відстань, ми продовжимо спілкуватися та ділитися враженнями від життя.
Я досі не можу усвідомити, що вчуся вже в 11-му класі. Зараз розумієш, що дарма сперечався з вчителями та друзями, що вже ніколи не повернути ті часи дитинства, що зовсім скоро твоє місце в класі займе хтось інший. Впевнена, що кожен залишає у школі частинку себе, як і школа – в наших серцях. Звісно, прикро залишати школу, але це буде початком нового життя. Далі нас чекають нові уроки, знайомства та пригоди.

Школа в моєму житті…

18 школа відкрила мені світ. На мою думку, школа є окремою країною, в якій я провела незабутній період життя - дитинство. Саме в школі я познайомилась із життям, саме тут я знайшла нових друзів та пізнала світ. І ось , я – випускниця. Мабуть, цей період був найбезтурботнішим у моєму житті і тому мені жаль з ним прощатися.
Моя мама часто говорила, що заздрить мені. Я ніколи не розуміла чому, проте зараз, коли я закінчую школу, я розумію. Мама розповідала мені , що школа - один з найцікавіших етапів її життя. "Я дуже часто згадую шкільні дні.Тоді мені здавалось мукою сидіти по 6 уроків, але зараз я хотіла б повернутись туди хоча б на один день,"- сказала мені мама декілька років тому. Я тоді неохоче робила уроки, і ходити до школи бажання не мала. Після цих слів я замислилась, і почала цінувати кожен день, проведений в школі. Зрозуміла, що школа - велика біла смуга мого життя, і треба цьому радіти. Отже, я роблю висновок , що школа це - неповторний період. Вона готує нас до дорослого життя, але в цей же час дає безліч яскравих подій, нових знайомств. Потрібно цінувати ці моменти , і не витрачати дорогоцінного часу.
Чишко Христина 11-А

Що мені дала моя школа…

Зараз я вже навчаюсь в одинадцятому класі і у школі я останній рік. Це дуже тяжко усвідомлювати,бо у школі я любила все. Ця школа дала мені максимум того,що потрібно у дорослому житті. Окрім того, що я навчалась і отримувала знання, завдяки спорту знайшла багато друзів, була у багатьох містах, виховала у собі твердість духу і наполегливість.
Спортивний профіль школи – величезний плюс для будь-якої дитини. Спорт не лише загартовує організм і робить людину здоровою, а й приводить до високих спортивних результатів. Ще один позитивний момент - Команда. Діти змалечку знаходяться разом і привчаються до таких якостей, як взаємодопомога та повага до однолітків.

Я знаю, що зараз великою проблемою багатьох шкіл є знущання один з одного у класі, але я не пам’ятаю, щоб таке колись було у нас. Навпаки, з дитинства ми були підтримкою один для одного.
Спорт привчає людину до самостійності. Я десять років займалась плаванням і, окрім того, що досягла гарних результатів, маю багато друзів і підтримую здоровий спосіб життя. Мені легко дотримуватись системи. Система – запорука успіху і зараз, готуючись до ЗНО, я не стою на місці, а стрімко йду вперед.
Комплекс навчання зі спортом робить дитину загально розвиненою. Так, школа має спортивний профіль. Тут навчаються призери і чемпіони багатьох спортивних змагань, які ще й є переможцями багатьох предметних конкурсів і олімпіад.
Отже, 18 школа дала мені той необхідний багаж всього, що потрібно у дорослому житті і я дуже за це вдячна. Я буду завжди сумувати за шкільним життям і за всім, що тут було. Є багато людей, які кажуть, що навіть не згадують школу, що це були жахливі роки, але випускники 18, ніколи не забувають і часто навідують її, згадуючи найкраще – дитинство.
Циганова Інга 11-А