Я ніколи не розуміла людей, які прагнуть як найшвидше закінчити школу, адже зовсім не уявляю життя без неї. Саме у школі я вперше почала пізнавати світ, знайомитися з дітьми, які згодом стали моїми друзями. Завдяки конкурсам і різним змаганням, я розвивалась як особистість.
За весь час перебування в школі я встигла полюбити навчання, вчителів та своїх однокласників. Вони подарували мені незабутні спогади та щасливі моменти. Я ніколи не забуду наших жартів, виступів та спільних занять: як ми разом малювали плакати та газети, прикрашали клас перед Новим роком, робили поробки, їздили на екскурсії та змагання.
Також, дуже важливим для мене було спілкування з вчителями, їх навчання та поради.
Назавжди у моєму серці залишиться мій класний керівник, який завжди був і є поряд: при перемогах і поразках, завжди підтримує та надихає, незважаючи ні на що. Я знаю, якщо в мене виникнуть проблеми чи запитання, я завжди можу звернутися до свого вчителя, і вона ніколи не відвернеться від мене та дасть пораду. Я впевнена, що, не зважаючи на відстань, ми продовжимо спілкуватися та ділитися враженнями від життя.
Я досі не можу усвідомити, що вчуся вже в 11-му класі. Зараз розумієш, що дарма сперечався з вчителями та друзями, що вже ніколи не повернути ті часи дитинства, що зовсім скоро твоє місце в класі займе хтось інший. Впевнена, що кожен залишає у школі частинку себе, як і школа – в наших серцях. Звісно, прикро залишати школу, але це буде початком нового життя. Далі нас чекають нові уроки, знайомства та пригоди.