Прозорість та відкритість діяльності закладу
Розклад дзвінків
08:00 - 08:40
08:50 - 09:30
10:00 - 10:40
10:50 - 11:30
11:40 - 12:20
12:30 - 13:10
13:30 - 14:10
14:15 - 14:55
15:05 - 15:45
15:50 - 16:30
Зараз
01:32:51
Жовтень, 21
Четверг
2021
1355935 / 140
Правові документи
Правові документи
Затверджено наказом Міністерства науки і совіти України № 306 від 17 березня 2015 р.

ПОЛОЖЕННЯ
про золоту медаль "За високі досягнення у навчанні" та срібну медаль "За досягнення у навчанні"


I. Загальні положення

1.1. Це Положення визначає механізм нагородження учнів за досягнення у навчанні.

1.2. Нагородження золотою медаллю "За високі досягнення у навчанні" (далі - Золота медаль) встановленого зразка (додаток 1) та срібною медаллю "За досягнення у навчанні" (далі - Срібна медаль) встановленого зразка (додаток 2) є видом морального стимулювання випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти (далі - навчальні заклади) усіх типів і форм власності.

1.3. Список претендентів на нагородження Золотою або Срібною медалями визначається керівником навчального закладу за результатами річного оцінювання в 10 класі та І семестрі 11 класу і затверджується на засіданні педагогічної ради шляхом прийняття відповідного рішення.

Учні, які не можуть підтвердити результати навчальних досягнень у 10 класі з незалежних від них обставин (навчання у навчальних закладах на тимчасово окупованій території України, в окремих населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, тощо), нагороджуються Золотою та Срібною медалями за результатами навчальних досягнень в 11 класі.

ІІ. Вимоги до претендентів на нагородження Золотою або Срібною медалями

2.1. Золотою медаллю нагороджуються випускники навчальних закладів, які за період навчання у старшій школі досягли високих успіхів у навчанні та за результатами семестрового, річного оцінювання і державної підсумкової атестації мають досягнення у навчанні 10-12 балів з предметів навчального плану (крім осіб, які навчаються за екстернатною формою навчання).

2.2. Срібною медаллю нагороджуються випускники навчальних закладів, які за період навчання у старшій школі досягли високих успіхів у навчанні та за результатами семестрового, річного оцінювання та державної підсумкової атестації мають досягнення у навчанні 10-12 балів та достатній рівень (не нижче 9 балів) не більше ніж з двох предметів навчального плану.

2.3. Рішення про нагородження претендентів Золотою або Срібною медалями приймається на спільному засіданні педагогічної ради та ради навчального закладу і оформлюється наказом керівника навчального закладу.

Спільне засідання педагогічної ради та ради навчального закладу вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше половини від кількісного складу педагогічної ради і ради навчального закладу.

2.4. Учні, які продовжують здобувати повну загальну середню освіту в професійно-технічних та вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації за умови дотримання пунктів 2.1, 2.2 цього розділу, нагороджуються Золотою та Срібною медалями.

Рішення про нагородження Золотою або Срібною медалями випускників професійно-технічних та вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації, що надають повну загальну середню освіту, приймається педагогічною радою і оформлюється наказом керівника навчального закладу.

2.5. Підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом коригування не дає підстав для нагородження випускників Золотою або Срібною медаллю.

2.6. Претенденти на нагородження Золотою або Срібною медаллю не можуть бути звільнені від державної підсумкової атестації, за винятком випадків, зазначених у розділі ІІІ цього Положення.

2.7. Учням (вихованцям) навчальних закладів системи загальної середньої освіти, які нагороджені Золотою або Срібною медаллю, видається атестат про повну загальну середню освіту з відзнакою, зразок якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1997 року № 1260 "Про документи про освіту та вчені звання" (із змінами).

III. Особливі умови нагородження

За рішенням органів управління освітою, у сфері управління яких перебувають навчальні заклади, за умов дотримання вимог пунктів 2.1, 2.2 розділу ІІ цього Положення нагороджуються Золотою або Срібною медаллю випускники, які:

· зараховані за станом здоров'я до спеціальної медичної групи відповідно до Інструкції про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України від 20 липня 2009 року № 518/674, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2009 року за № 773/16789;

· перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до статей 17, 18-1 Закону України "Про відпустки";

· звільнені від державної підсумкової атестації у порядку, визначеному Положенням про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 року за № 157/26602;

· перебували на навчанні за індивідуальною формою, у тому числі ті, які за погодженим з місцевим органом управління освітою індивідуальним навчальним планом прискорено опанували програмовий матеріал за курс повної загальної середньої освіти;

· навчаються за екстернатною формою навчання;

· тимчасово навчалися за кордоном і повернулися в Україну в старшу школу та опанували програмовий матеріал на високому рівні.

IV. Контроль за дотриманням вимог щодо нагородження

Контроль за правильністю нагородження Золотою та Срібною медалями покладається на керівника навчального закладу. Контроль за дотриманням особливих умов нагородження, визначених розділом ІІІ цього Положення, покладається на відповідні органи управління освітою.

V. Нагородження випускників навчальних закладів

Випускникам навчальних закладів, нагородженим Золотою або Срібною медаллю, на урочистих зборах із залученням представників громадськості вручаються атестат з відзнакою про повну загальну середню освіту та відповідна медаль.



Директор департаменту Ю.Г. Кононенко
Подробнее

Закон Про загальну середню освіту


Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти, що сприяє вільному розвитку людської особистості, формує цінності правового демократичного суспільства в Україні.
Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Законодавство України про загальну середню освіту

Законодавство України про загальну середню освіту базується на Конституції України і складається з Закону України “Про освіту”, цього Закону, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 2. Основні завдання законодавства України про загальну середню освіту

Основними завданнями законодавства України про загальну середню освіту є:
забезпечення права громадян на доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти;
забезпечення необхідних умов функціонування і розвитку загальної середньої освіти;
забезпечення нормативно-правової бази щодо обов’язковості повної загальної середньої освіти;
визначення структури та змісту загальної середньої освіти;
визначення органів управління системою загальної середньої освіти та їх повноважень;
визначення прав та обов’язків учасників навчально-виховного процесу, встановлення відповідальності за порушення законодавства про загальну середню освіту.

Стаття 3. Загальна середня освіта

Загальна середня освіта — цілеспрямований процес оволодіння систематизованими знаннями про природу, людину, суспільство, культуру та виробництво засобами пізнавальної і практичної діяльності, результатом якого є інтелектуальний, соціальний і фізичний розвиток особистості, що є основою для подальшої освіти і трудової діяльності.
Загальна середня освіта є обов’язковою основною складовою безперервної освіти.
Загальна середня освіта спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості шляхом навчання та виховання, які грунтуються на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання, на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави.

Стаття 4. Система загальної середньої освіти

Систему загальної середньої освіти становлять:
загальноосвітні навчальні заклади всіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, навчально-виробничі комбінати, позашкільні заклади, науково-методичні установи та органи управління системою загальної середньої освіти, а також професійно-технічні та вищі навчальні заклади I-II рівнів акредитації, що надають повну загальну середню освіту.

Стаття 5. Завдання загальної середньої освіти

Завданнями загальної середньої освіти є:
виховання громадянина України;
формування особистості учня (вихованця), розвиток його здібностей і обдарувань, наукового світогляду;
виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, підготовка учнів (вихованців) до подальшої освіти і трудової діяльності;
виховання в учнів (вихованців) поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;
реалізація права учнів (вихованців) на вільне формування політичних і світоглядних переконань;
виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної мови, регіональних мов або мов меншин та рідної мови, національних цінностей Українського народу та інших народів і націй; (Абзац сьомий статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5029-VI від 03.07.2012)
виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів (вихованців).

Стаття 6. Здобуття повної загальної середньої освіти

1. Громадянам України незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак забезпечується доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти у державних і комунальних навчальних закладах.
2. Громадяни України мають право на здобуття повної загальної середньої освіти у приватних навчальних закладах.
3. Здобуття повної загальної середньої освіти у навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності має відповідати вимогам Державного стандарту загальної середньої освіти.
4. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, здобувають повну загальну середню освіту у порядку, встановленому для громадян України.
5. Відповідальність за здобуття повної загальної середньої освіти дітьми покладається на їх батьків, а дітьми, позбавленими батьківського піклування, — на осіб, які їх замінюють, або навчальні заклади, де вони виховуються.

Стаття 7. Мова навчання і виховання у загальноосвітніх навчальних закладах

Мова навчання і виховання у загальноосвітніх навчальних закладах визначається статтею 20 Закону України “Про засади державної мовної політики”.
(Стаття 7 в редакції Закону N 5029-VI від 03.07.2012)
Розділ II. ЗАГАЛЬНООСВІТНІ ТА ІНШІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ СИСТЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Стаття 8. Загальноосвітній навчальний заклад

1. Загальноосвітній навчальний заклад — навчальний заклад, що забезпечує реалізацію права громадян на загальну середню освіту.
Загальноосвітній навчальний заклад, заснований на приватній формі власності, здійснює свою діяльність за наявності ліцензії, виданої в установленому законодавством України порядку.
2. Загальноосвітній навчальний заклад, що здійснює інноваційну діяльність, може мати статус експериментального. Статус експериментального не змінює підпорядкування, тип і форму власності загальноосвітнього навчального закладу. Положення про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.

Стаття 9. Типи загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти

1. Відповідно до освітнього рівня, який забезпечується загальноосвітнім навчальним закладом (I ступінь — початкова школа, що забезпечує початкову загальну освіту, II ступінь — основна школа, що забезпечує базову загальну середню освіту, III ступінь — старша школа, що забезпечує повну загальну середню освіту, як правило, з профільним спрямуванням навчання), та особливостей учнівського контингенту існують різні типи загальноосвітніх навчальних закладів. Школи кожного з трьох ступенів можуть функціонувати разом або самостійно.
До загальноосвітніх навчальних закладів належать:
школа I-III ступенів;
спеціалізована школа (школа-інтернат) I-III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів;
гімназія (гімназія-інтернат) — навчальний заклад II-III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю;
колегіум (колегіум-інтернат) — навчальний заклад II-III ступенів філологічно-філософського та (або) культурно-естетичного профілю;
ліцей (ліцей-інтернат) — навчальний заклад III ступеня з профільним навчанням та допрофесійною підготовкою (може надавати освітні послуги II ступеня, починаючи з 8 класу);
школа-інтернат I-III ступенів — навчальний заклад з частковим або повним утриманням за рахунок держави дітей, які потребують соціальної допомоги;
спеціальна школа (школа-інтернат) I-III ступенів — навчальний заклад для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку;
санаторна школа (школа-інтернат) I-III ступенів — навчальний заклад з відповідним профілем для дітей, які потребують тривалого лікування;
школа соціальної реабілітації — навчальний заклад для дітей, які потребують особливих умов виховання (створюється окремо для хлопців і дівчат);
вечірня (змінна) школа II-III ступенів — навчальний заклад для громадян, які не мають можливості навчатися у школах з денною формою навчання;
навчально-реабілітаційний центр — навчальний заклад для дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими складними вадами розвитку.
(Частина перша статті 9 в редакції Закону N 2442-VI від 06.07.2010)
2. Інші навчальні заклади системи загальної середньої освіти:
позашкільний навчально-виховний заклад — навчальний заклад для виховання дітей та задоволення їх потреб у додатковій освіті за інтересами (науковими, технічними, художньо-естетичними, спортивними тощо);
міжшкільний навчально-виробничий комбінат — навчальний заклад для забезпечення потреб учнів загальноосвітніх навчальних закладів у профорієнтаційній, допрофесійній, професійній підготовці;
професійно-технічний навчальний заклад — навчальний заклад для забезпечення потреб громадян у професійно-технічній і повній загальній середній освіті;
вищий навчальний заклад I-II рівнів акредитації — навчальний заклад для задоволення потреб громадян за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста і бакалавра з одночасним завершенням здобуття повної загальної середньої освіти.
3. Загальноосвітні навчальні заклади можуть створювати у своєму складі класи (групи) з вечірньою (заочною), дистанційною формою навчання, класи (групи) з поглибленим вивченням окремих предметів, спеціальні та інклюзивні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами. (Абзац перший частини третьої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2442-VI від 06.07.2010)
Загальноосвітні навчальні заклади незалежно від підпорядкування, типів і форм власності можуть мати у своєму складі інтернати з частковим або повним утриманням учнів (вихованців) за рахунок власника.
Загальноосвітні навчальні заклади можуть створювати навчально-виховні комплекси у складі навчальних закладів різних типів і рівнів акредитації для задоволення допрофесійних і професійних запитів громадян, а також навчально-виховні об’єднання з дошкільними та позашкільними навчальними закладами для задоволення освітніх і культурно-освітніх потреб.
Загальноосвітні навчальні заклади для задоволення допрофесійних, професійних запитів та культурно-освітніх потреб громадян можуть входити до складу освітніх округів, спілок, інших об’єднань, у тому числі за участі навчальних закладів системи дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної та вищої освіти різних типів і рівнів акредитації, закладів культури, фізичної культури та спорту, підприємств і громадських організацій. Положення про освітній округ затверджується Кабінетом Міністрів України. (Частину третю статті 9 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом N 2442-VI від 06.07.2010)
4. Перелік спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
5. Положення про загальноосвітні навчальні заклади (964-2000-п, 778-2010-п) затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Загальноосвітній навчальний заклад на основі Положення про загальноосвітні навчальні заклади розробляє статут, який затверджується власником (для державних та комунальних загальноосвітніх навчальних закладів — відповідним органом управління освітою) та реєструється місцевим органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування.

Стаття 10. Статус загальноосвітнього навчального закладу

1. Загальноосвітній навчальний заклад є юридичною особою. За своїми організаційно-правовими формами загальноосвітні навчальні заклади можуть бути державної, комунальної та приватної форм власності.
2. Статус державного має загальноосвітній навчальний заклад, заснований на державній формі власності.
3. Статус комунального має загальноосвітній навчальний заклад, заснований на комунальній формі власності.
4. Статус приватного має загальноосвітній навчальний заклад, заснований на приватній формі власності.

Стаття 11. Створення, реорганізація та ліквідація загальноосвітнього навчального закладу

1. Державні та комунальні загальноосвітні навчальні заклади створюються відповідно центральними, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування з урахуванням соціально-економічних, національних, культурно-освітніх і мовних потреб за наявності необхідної кількості учнів (вихованців) відповідно до встановлених нормативів наповнюваності класів, необхідної матеріально-технічної та науково-методичної бази, педагогічних кадрів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
2. Рішення про створення комунальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, приймаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.
3. Рішення про створення гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів), заснованих на комунальній формі власності, приймаються за поданням відповідних органів управління освітою Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.
4. Рішення про створення загальноосвітнього навчального закладу, заснованого на приватній формі власності, приймається засновником (власником) у порядку, встановленому законодавством України.
5. Рішення про створення шкіл соціальної реабілітації, їх підпорядкованість і джерела фінансування приймається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.
6. Реорганізація і ліквідація загальноосвітніх навчальних закладів проводяться у порядку, встановленому законодавством України.
Реорганізація і ліквідація загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості, заснованих на комунальній формі власності, допускаються лише за згодою територіальних громад.
Розділ III. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Стаття 12. Термін навчання

1. Термін навчання для здобуття повної загальної середньої освіти у загальноосвітніх навчальних закладах I-III ступенів становить 11 років: (Абзац перший частини першої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2442-VI від 06.07.2010)
у загальноосвітніх навчальних закладах I ступеня — 4 роки;
у загальноосвітніх навчальних закладах II ступеня — 5 років;
у загальноосвітніх навчальних закладах III ступеня — 2 роки.
(Абзац четвертий частини першої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2442-VI від 06.07.2010)
2. Термін навчання у загальноосвітніх навчальних закладах для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
3. У професійно-технічних та вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації термін здобуття повної загальної середньої освіти встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.

Стаття 13. Форми навчання

Навчально-виховний процес у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється за груповою та індивідуальною формами навчання, положення про які затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.
Бажаючим надається право і створюються умови для прискореного закінчення школи, складання іспитів екстерном.

Стаття 14. Наповнюваність класів загальноосвітніх навчальних закладів

1. Наповнюваність класів загальноосвітніх навчальних закладів не повинна перевищувати 30 учнів.
2. У загальноосвітніх навчальних закладах, розташованих у селах, селищах, кількість учнів у класах визначається демографічною ситуацією, але повинна становити не менше п’яти осіб. При меншій кількості учнів у класі заняття проводяться за індивідуальною формою навчання.
3. Порядок поділу класів на групи при вивченні окремих предметів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
(Частина третя статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5460-VI від 16.10.2012)
4. Для спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів)
кількість учнів у класі визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я і центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. (Частина четверта статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5460-VI від 16.10.2012)
5. Кількість учнів у групах продовженого дня та вихованців у групах загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
(Частина п’ята статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5460-VI від 16.10.2012)

Стаття 15. Навчальні плани та навантаження учнів

1. Базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів (далі — Базовий навчальний план) визначає структуру та зміст загальної середньої освіти через інваріантну і варіативну складові, які встановлюють погодинне та змістове співвідношення між освітніми галузями (циклами навчальних предметів), гранично допустиме навчальне навантаження учнів та загальнорічну кількість навчальних годин. Інваріантна складова змісту загальної середньої освіти формується на державному рівні, є єдиною для всіх закладів загальної середньої освіти, визначається через освітні галузі Базового навчального плану. Варіативна складова змісту загальної середньої освіти формується загальноосвітнім навчальним закладом з урахуванням особливостей регіону та індивідуальних освітніх запитів учнів (вихованців). Базовий навчальний план для загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності затверджується Кабінетом Міністрів України.
2. На основі Базового навчального плану центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти затверджує типові навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності. У типових навчальних планах освітні галузі реалізуються в навчальні предмети та курси інваріантної та варіативної складових змісту загальної середньої освіти.
Типові навчальні плани встановлюють сумарне гранично допустиме навчальне навантаження учнів. (Абзац другий частини другої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2442-VI від 06.07.2010)
( Абзац третій частини другої статті 15 виключено на підставі
Закону N 2442-VI ( 2442-17 ) від 06.07.2010 )

( Абзац четвертий частини другої статті 15 виключено на
підставі Закону N 2442-VI ( 2442-17 ) від 06.07.2010 )

( Абзац п'ятий частини другої статті 15 виключено на підставі
Закону N 2442-VI ( 2442-17 ) від 06.07.2010 )

( Абзац шостий частини другої статті 15 виключено на підставі
Закону N 2442-VI ( 2442-17 ) від 06.07.2010 )

( Абзац сьомий частини другої статті 15 виключено на підставі
Закону N 2442-VI ( 2442-17 ) від 06.07.2010 )

( Абзац восьмий частини другої статті 15 виключено на
підставі Закону N 2442-VI ( 2442-17 ) від 06.07.2010 )



3. На основі типових навчальних планів загальноосвітнім навчальним закладом складається робочий навчальний план з конкретизацією варіативної складової і визначенням профілю навчання.
Робочі навчальні плани державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладів затверджуються відповідним органом управління освітою. Робочі навчальні плани приватних загальноосвітніх навчальних закладів погоджуються з відповідними органами управління освітою.
Робочі навчальні плани професійно-технічних і вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації, в частині здобуття повної загальної середньої освіти, розробляються на основі типових навчальних планів для загальноосвітніх навчальних закладів та погоджуються з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.
Експериментальні робочі навчальні плани складаються, з урахуванням типових навчальних планів, загальноосвітніми навчальними закладами, що мають статус експериментальних.
Запровадження експериментальних робочих навчальних планів, нових освітніх програм, педагогічних новацій і технологій можливе лише за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.

Стаття 16. Навчальний рік та режим роботи загальноосвітнього навчального закладу

1. Навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності розпочинається у День знань — 1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року.
( Частину другу статті 16 виключено на підставі Закону
N 2442-VI ( 2442-17 ) від 06.07.2010 )
3. Структура навчального року (за чвертями, півріччями, семестрами) та тривалість навчального тижня встановлюються загальноосвітнім навчальним закладом у межах часу, передбаченого робочим навчальним планом, за погодженням з відповідним органом управління освітою.
4. Режим роботи загальноосвітнього навчального закладу визначається ним на основі нормативно-правових актів та за погодженням з відповідним органом державної санітарно-епідеміологічної служби.
5. Тривалість уроків у загальноосвітніх навчальних закладах становить: у перших класах — 35 хвилин, у других — четвертих класах — 40 хвилин, у п’ятих — одинадцятих класах — 45 хвилин. Зміна тривалості уроків допускається за погодженням з відповідними органами управління освітою та органами державної санітарно-епідеміологічної служби. (Абзац перший частини п’ятої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2442-VI від 06.07.2010)
Різниця в часі навчальних годин перших — четвертих класів обов’язково обліковується і компенсується проведенням додаткових, індивідуальних занять та консультацій з учнями.
6. Тривалість канікул у загальноосвітніх навчальних закладах протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів.

Стаття 17. Виховний процес у загальноосвітніх навчальних закладах

1. Виховання учнів (вихованців) у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється в процесі урочної, позаурочної та позашкільної роботи з ними.
Цілі виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах визначаються на основі принципів, закладених у Конституції України, законах та інших нормативно-правових актах України.
2. У загальноосвітніх навчальних закладах забороняється утворення і діяльність організаційних структур політичних партій, а також релігійних організацій і воєнізованих формувань.
3. Примусове залучення учнів (вихованців) загальноосвітніх навчальних закладів до вступу в будь-які об’єднання громадян, релігійні організації і воєнізовані формування забороняється.

Стаття 18. Зарахування учнів

1. Місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування закріплюють за загальноосвітніми навчальними закладами відповідні території обслуговування і до початку навчального року обліковують учнів, які мають їх відвідувати.
2. Зарахування учнів до загальноосвітнього навчального закладу проводиться наказом директора, що видається на підставі заяви, за наявності медичної довідки встановленого зразка і відповідного документа про освіту (крім учнів першого класу).
3. Зарахування учнів до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів) проводиться у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.
4. Зарахування учнів до загальноосвітньої санаторної школи (школи-інтернату) проводиться у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
5. Направлення учнів (вихованців) до шкіл соціальної реабілітації та дострокове звільнення їх із цих навчальних закладів здійснюються за рішенням суду.
6. Зарахування та добір дітей для навчання у спеціальних загальноосвітніх школах (школах-інтернатах), їх переведення з одного типу таких навчальних закладів до іншого проводиться за висновком відповідних психолого-медико-педагогічних консультацій у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.
7. Забороняється перевіряти рівень знань під час зарахування дітей до загальноосвітнього навчального закладу, крім гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів).
(Статтю 18 доповнено частиною 7 на підставі Закону N 3701-VI від 06.09.2011)
Розділ IV. УЧАСНИКИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Стаття 19. Учасники навчально-виховного процесу

Учасниками навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах є:
учні (вихованці);
керівники;
педагогічні працівники, психологи, бібліотекарі;
інші спеціалісти;
батьки або особи, які їх замінюють.

Стаття 20. Учень (вихованець)

1. Учень (вихованець) — особа, яка навчається і виховується в одному із загальноосвітніх навчальних закладів. Зарахування учнів до загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється, як правило, з 6 років.
2. Статус учнів (вихованців) як учасників навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах, їх права та обов’язки визначаються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 21. Соціальний захист учнів (вихованців)

1. Учням (вихованцям) загальноосвітніх навчальних закладів може подаватися додатково соціальна і матеріальна допомога за рахунок коштів центральних органів виконавчої влади та місцевих бюджетів, коштів юридичних і фізичних осіб України та громадян, які проживають за її межами, а також коштів фонду загальнообов’язкового навчання та за рахунок інших надходжень.
Учні (вихованці) загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності мають право на пільговий проїзд міським та приміським пасажирським транспортом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Учні (вихованці) загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості забезпечуються транспортом до місця навчання і додому безоплатно.
2. Діти з вадами слуху, зору, опорно-рухового апарату забезпечуються засобами індивідуальної корекції в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
3. Вихованці шкіл-інтернатів усіх типів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, перебувають на повному державному утриманні. Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які навчаються в інших загальноосвітніх навчальних закладах, забезпечуються харчуванням, одягом та іншими послугами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Утримання вихованців, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, у спеціальних загальноосвітніх школах (школах-інтернатах) здійснюється за рахунок держави.
4. Діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, працевлаштовуються або продовжують навчання згідно з одержаною освітою у порядку, встановленому законодавством України.

Стаття 22. Охорона та зміцнення здоров’я учнів (вихованців)

1. Загальноосвітній навчальний заклад забезпечує безпечні та нешкідливі умови навчання, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я, формує гігієнічні навички та засади здорового способу життя учнів (вихованців).
2. Учні (вихованці) загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності забезпечуються медичним обслуговуванням, що здійснюється медичними працівниками, які входять до штату цих закладів або відповідних закладів охорони здоров’я, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Заклади охорони здоров’я разом з органами управління освітою та органами охорони здоров’я щорічно забезпечують безоплатний медичний огляд учнів (вихованців), моніторинг і корекцію стану здоров’я, проведення лікувально-профілактичних заходів у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності. (Частина друга абзацу другого статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1642-III від 06.04.2000)
3. Відповідальність за організацію харчування учнів (вихованців) у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності додержання в них вимог санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм покладається на засновників (власників), керівників цих навчальних закладів. Норми та порядок організації харчування учнів (вихованців) у загальноосвітніх навчальних закладах встановлюються Кабінетом Міністрів України. (Частина третя статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1642-III від 06.04.2000)
4. Контроль за охороною здоров’я та якістю харчування учнів (вихованців) покладається на органи охорони здоров’я.

Стаття 23. Заохочення учнів (вихованців)

Для учнів (вихованців) встановлюються різні види морального стимулювання та матеріального заохочення, передбачені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти, іншими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, статутом загальноосвітнього навчального закладу.

Стаття 24. Педагогічні працівники

1. Педагогічним працівником повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров’я якої дозволяє виконувати професійні обов’язки в навчальних закладах системи загальної середньої освіти. Перелік посад педагогічних працівників системи загальної середньої освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.
2. Посаду керівника загальноосвітнього навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності може займати особа, яка є громадянином України, має вищу педагогічну освіту на рівні спеціаліста або магістра, стаж педагогічної роботи не менше трьох років, успішно пройшла атестацію керівних кадрів освіти у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.

Стаття 25. Педагогічне навантаження

1. Педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності — час, призначений для здійснення навчально-виховного процесу.
( Дію абзацу другого частини першої статті 25 зупинено на
2004 рік згідно із Законом N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003 )
( Дію абзацу другого частини першої статті 25 зупинено на 2003 рік
згідно із Законом N 380-IV ( 380-15 ) від 26.12.2002 ) ( Дію
абзацу другого частини першої статті 25 зупинено на 2002 рік
згідно із Законом N 2905-III ( 2905-14 ) від 20.12.2001 )
Педагогічне навантаження вчителя включає 18 навчальних годин
протягом навчального тижня, що становлять тарифну ставку, а також
інші види педагогічної діяльності в такому співвідношенні до
тарифної ставки:
( Установити, що у 2001 році положення і норми, передбачені
абзацом другим частини першої статті 25 реалізуються в
розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України в межах
видатків, врахованих у розрахунках до Державного бюджету України
та місцевих бюджетів на 2001 рік згідно із Законом N 2120-III
( 2120-14 ) від 07.12.2000 )
( Установити, що у 2002 році положення і норми, передбачені
абзацом другим частини першої статті 25 реалізуються в розмірах
і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України в межах
видатків, врахованих у розрахунках до Державного бюджету України
та місцевих бюджетів на 2002 рік згідно із Законом N 2905-III
( 2905-14 ) від 20.12.2001 )
( Установити, що у 2004 році положення і норми, передбачені
абзацом другим частини першої статті 25 реалізуються в розмірах і
порядку, визначених Кабінетом Міністрів України, в межах видатків,
врахованих у розрахунках до Державного бюджету України та місцевих
бюджетів на 2004 рік згідно із Законом N 1344-IV ( 1344-15 ) від
27.11.2003 )

( Дію абзацу третього частини першої статті 25 зупинено на
2004 рік згідно із Законом N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003 )
( Дію абзацу третього частини першої статті 25 зупинено на 2003
рік згідно із Законом N 380-IV ( 380-15 ) від 26.12.2002 ) ( Дію
абзацу третього частини першої статті 25 зупинено на 2002 рік
згідно із Законом N 2905-III ( 2905-14 ) від 20.12.2001 ) класне
керівництво - 20-25 відсотків;
( Установити, що у 2001 році положення і норми, передбачені
абзацом третім частини першої статті 25 реалізуються в
розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України в межах
видатків, врахованих у розрахунках до Державного бюджету України
та місцевих бюджетів на 2001 рік згідно із Законом N 2120-III
( 2120-14 ) від 07.12.2000 )
( Установити, що у 2002 році положення і норми, передбачені
абзацом третім частини першої статті 25 реалізуються в розмірах
і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України в межах
видатків, врахованих у розрахунках до Державного бюджету України
та місцевих бюджетів на 2002 рік згідно із Законом N 2905-III
( 2905-14 ) від 20.12.2001 )
( Установити, що у 2004 році положення і норми, передбачені
абзацом третім частини першої статті 25 реалізуються в розмірах і
порядку, визначених Кабінетом Міністрів України, в межах видатків,
врахованих у розрахунках до Державного бюджету України та місцевих
бюджетів на 2004 рік згідно із Законом N 1344-IV ( 1344-15 ) від
27.11.2003 )

( Дію абзацу четвертого частини першої статті 25 зупинено на
2004 рік згідно із Законом N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003 )
( Дію абзацу четвертого частини першої статті 25 зупинено на 2003
рік згідно із Законом N 380-IV ( 380-15 ) від 26.12.2002 ) ( Дію
абзацу четвертого частини першої статті 25 зупинено на 2002 рік
згідно із Законом N 2905-III ( 2905-14 ) від 20.12.2001 )
перевірка зошитів - 10-20 відсотків;
( Установити, що у 2001 році положення і норми, передбачені
абзацом четвертим частини першої статті 25 реалізуються в
розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України в межах
видатків, врахованих у розрахунках до Державного бюджету України
та місцевих бюджетів на 2001 рік згідно із Законом N 2120-III
( 2120-14 ) від 07.12.2000 )
( Установити, що у 2002 році положення і норми, передбачені
абзацом четвертим частини першої статті 25 реалізуються в розмірах
і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України в межах
видатків, врахованих у розрахунках до Державного бюджету України
та місцевих бюджетів на 2002 рік згідно із Законом N 2905-III
( 2905-14 ) від 20.12.2001 )
( Установити, що у 2004 році положення і норми, передбачені
абзацом четвертим частини першої статті 25 реалізуються в розмірах
і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України, в межах
видатків, врахованих у розрахунках до Державного бюджету України
та місцевих бюджетів на 2004 рік згідно із Законом N 1344-IV
( 1344-15 ) від 27.11.2003 )

( Дію абзацу п'ятого частини першої статті 25 зупинено на
2004 рік згідно із Законом N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003 )
( Дію абзацу п'ятого частини першої статті 25 зупинено на 2003 рік
згідно із Законом N
Подробнее

Наказ Міністерства освітиі науки, молоді та спорту України N 329 від 13.04.2011



КРИТЕРІЇ
оцінювання навчальних досягнень
учнів (вихованців) у системі
загальної середньої освіти



1. Ці Критерії визначають загальні підходи до визначення
рівня навчальних досягнень учнів (вихованців) (далі - учні) у
системі загальної середньої освіти та встановлюють відповідність
між вимогами до знань, умінь і навичок учнів та показником оцінки
в балах відповідно до рівнів навчальних досягнень.

2. Ці Критерії реалізуються в нормах чотирьох рівнів
досягнень: початковий, середній, достатній, високий (додатки 1
та 2).
Перший рівень - початковий. Відповідь учня (учениці)
фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет
вивчення.
Другий рівень - середній. Учень (учениця) відтворює основний
навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє
елементарними вміннями навчальної діяльності.
Третій рівень - достатній. Учень (учениця) знає істотні
ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні
закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних
ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом,
абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки,
виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениці) правильна,
логічна, обґрунтована, хоча у ній бракує власних суджень.
Четвертий рівень - високий. Знання учня (учениці) є
глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати
їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність
позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації,
явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.
Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до
попереднього, а також додає нові.

3. За цими Критеріями оцінювання здійснюється у процесі
повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів на
уроках і вдома, а також за результатами перевірки навчальних
досягнень учнів: усної, зокрема індивідуальне, групове та
фронтальне опитування; письмової, зокрема самостійні та контрольні
роботи, тестування; графічної, зокрема робота з діаграмами,
графіками, схемами, контурними картами; практичної, зокрема
виконання різних видів експериментальних досліджень та навчальних
проектів, робота з біологічними об'єктами, виготовлення виробів.
При визначенні рівня навчальних досягнень учнів враховуються:
характеристики відповіді: правильність, логічність,
обґрунтованість, цілісність;
якість знань;
сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і
навичок;
рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати,
синтезувати, порівнювати, класифікувати, узагальнювати, робити
висновки тощо;
вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати
гіпотези;
самостійність оцінних суджень.

4. Обов'язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення
учнів з предметів інваріантної складової навчального плану
закладу.
У першому класі дається словесна характеристика знань, умінь
і навичок учнів. У наступних класах оцінювання здійснюється за
12-бальною системою (шкалою) і його результати позначаються
цифрами від 1 до 12. За рішенням педагогічної ради навчального
закладу може надаватися словесна характеристика знань, умінь і
навичок учнів другого класу.
У випадку невідповідності рівня навчальних досягнень учня
(учениці) цим Критеріям позначається "не атестований".
Особливості оцінювання навчальних досягнень дітей з
особливими освітніми потребами здійснюється відповідно до вимог
чинного законодавства.

5. Заклад може використовувати інші системи оцінювання
навчальних досягнень учнів за погодженням з місцевими органами
управління освітою. При цьому оцінки з навчальних предметів за
семестри, рік, результати державної підсумкової атестації
переводяться у бали відповідно до цих Критеріїв.
До інших систем оцінювання може відноситися рейтингова
система, яка сприяє формуванню ключових компетентностей і створює
можливості для:
підвищення мотивації учнів до самонавчання та самооцінювання;
розширення можливості в індивідуальній підготовленості учнів
на кожному етапі навчального процесу;
підвищення об'єктивності оцінювання не лише протягом
навчального року, а й за весь період навчання;
градації значущості балів, які отримують учні за виконання
різних видів робіт (самостійна робота, підсумкова робота, творча
робота, олімпіади, виставки, конкурси творчих робіт,
науково-дослідні й художні проекти, діяльність в органах
учнівського самоврядування, у соціально-корисних проектах тощо).
З метою оцінювання індивідуальних досягнень учнів може бути
використаний метод оцінювання портфоліо.
Портфоліо - це накопичувальна система оцінювання, що
передбачає формування уміння учнів ставити цілі, планувати і
організовувати власну навчальну діяльність; накопичення різних
видів робіт, які засвідчують рух в індивідуальному розвитку;
активну участь в інтеграції кількісних і якісних оцінок;
підвищення ролі самооцінки.
Таке оцінювання передбачає визначення критеріїв для включення
учнівських напрацювань до портфоліо; форми подання матеріалу;
спланованість оцінного процесу; елементи самооцінки з боку учня
тощо.
Впровадження рейтингової системи оцінювання та методу
оцінювання - портфоліо здійснюється з урахуванням рекомендацій
МОНмолодьспорту.

Директор департаменту
загальної середньої
та дошкільної освіти О.В.Єресько

КРИТЕРІЇ
оцінювання навчальних досягнень
учнів початкової школи


Початковий рівень навчальних досягнень:

1 б. - Учні розрізняють об’єкти вивчення.
2 б.- Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, мають нечіткі уявлення про об’єкт вивчення.
3 б. - Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання, потребують детального кількаразового їх пояснення.

Середній рівень навчальних досягнень:
4 б. - Учні з допомогою вчителя відтворюють основний навчальний матеріал, можуть повторити за зразком певну операцію, дію.
5 б. - Учні відтворюють основний навчальний матеріал, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило.
6 б. - Учні виявляють знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Вміють застосовувати знання при виконанні завдань за зразком.
Подробнее