Фото:serehovychivska.at.ua


1. Закон України "Про освіту"

2. Закон України "Про загальну середню освіту"

3. Закон України "Про охорону праці"

4. Кодекс законів України " Про працю"

5. Закон України

"Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"

6. Закон України "Про відпустки"

7. Закон України "Про оплату праці"


Проект


ЗАКОН УКРАЇНИ
«Про освіту»

Освіта – основа інтелектуального, духовного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорука розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою. Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої суспільної цінності, розвиток її розумових і творчих здібностей, професійних знань і компетентностей, забезпечення її успішної соціалізації у мінливих соціальних умовах, сприяння розвитку особистостей, готових до свідомого суспільного вибору, діяльності в умовах громадянського суспільства заради примноження інтелектуального і культурного потенціалу Українського народу і забезпечення сталого людського розвитку в Україні.
Цей Закон регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також повноваження органів влади у сфері освіти і науки.

РОЗДІЛ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Основні терміни та їх визначення
1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
1) автономія закладу освіти – право такого закладу на самоврядування, яке полягає в його самостійності, незалежності і відповідальності в прийнятті рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності, що здійснюється в порядку та межах визначених законами України;
2) академічна свобода – самостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час провадження педагогічної, науково-педагогічної, наукової та/або інноваційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова, думки і творчості, поширення знань та інформації, проведення наукових досліджень і використання їх результатів, та реалізується з урахуванням обмежень, установлених законами України;
3) безоплатна освіта – освіта, яка здобувається за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів згідно з законодавством;
4) дуальна форма освіти – форма здобуття освіти, що передбачає поєднання навчання осіб у закладах освіти з навчанням на робочих місцях на підприємствах, установах та організаціях для набуття професійної кваліфікації на основі відповідних договорів;
5) заклад освіти (навчальний заклад) – юридична особа публічного або приватного права, що здійснює освітню діяльність відповідно до своїх установчих документів та відповідної ліцензії;
6) здобувачі освіти – вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти (ад’юнкти), докторанти, які здобувають освіту у закладах освіти за будь-якими видом та формою здобуття освіти;
7) кваліфікація (освітня, професійна) – офіційний результат оцінювання, визнаний уповноваженою установою (органом), що підтверджує здобуття особою компетентностей (результатів навчання), і у встановлених законом випадках засвідчується відповідним документом;
8) компетентність – динамічна комбінація знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та/або подальшу навчальну діяльність;
9) навчання впродовж життя – будь-яке навчання, що здійснюється з метою удосконалення та здобуття нових компетентностей, необхідних для розвитку особистості, її продуктивної зайнятості;
10) освітня діяльність – діяльність юридичної або фізичної особи, метою якої є розвиток особистості, її загальнокультурних, громадянських і професійних компетентностей;
11) освітня програма – єдиний комплекс або послідовність освітніх компонентів (предметів вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення заздалегідь визначених результатів навчання протягом певного періоду часу;
12) особа з особливими освітніми потребами – це особа, яка має порушення фізичного чи психічного розвитку, у тому числі особа з інвалідністю або інша особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою розвитку, навчання, поліпшення стану здоров’я та якості життя, підвищення рівня участі у житті суспільства;
13) результат навчання – знання, способи мислення, погляди, цінності, навички, уміння, інші особисті якості, які здатна продемонструвати особа після успішного завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів;
14) система освіти – сукупність суб’єктів освітньої діяльності (закладів освіти, підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – підприємців, основним завданням яких є забезпечення реалізації права людини на освіту в процесі здійснення освітньої діяльності) та органів управління освітою.

Стаття 2. Законодавство України про освіту
1. Законодавство України про освіту базується на Конституції України та складається з цього Закону, спеціальних законів у сфері освіти і науки, інших актів законодавства України та міжнародних договорів України.
2. Заклад освіти має право самостійно приймати рішення з питань в межах своєї автономії, визначеної цим Законом, спеціальними законами та установчими документами закладу освіти.
3. Підзаконні нормативно-правові акти не можуть звужувати зміст і обсяг конституційного права людини на освіту, а також визначених законами автономії закладів освіти та академічних свобод учасників освітнього процесу.


Стаття 3. Право на освіту
1. Кожен має право на освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на рівність умов доступу до освіти та знань, право на безоплатну освіту у випадках, визначених Конституцією та законами України.
2. В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, стану здоров’я, громадянства, національності, ставлення до релігії, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак.
3. Реалізація права на освіту здійснюється через суб’єкти освітньої діяльності, а також шляхом здобуття інформальної та неформальної освіти.
4. Держава здійснює соціальний захист здобувачів освіти у випадках, визначених законодавством, а також сприяє забезпеченню рівного доступу до освіти осіб із соціально вразливих верств населення.
5. Держава створює умови для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами з урахуванням індивідуальних можливостей, здібностей та інтересів, а також забезпечує виявлення та усунення факторів, що перешкоджають реалізації прав і задоволенню їхніх потреб у сфері освіти.
6. Особа має право безоплатно здобути освіту на кожному рівні освіти один раз, крім випадків, визначених законами України. Особа, яка не завершила навчання за кошти державного або місцевого бюджету за певним рівнем професійної або вищої освіти, має право повторно здобувати освіту відповідного рівня за умови відшкодування до державного або місцевого бюджету коштів, витрачених на оплату послуг з підготовку фахівців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
7. Іноземці та особи без громадянства здобувають освіту в Україні відповідно до законодавства та міжнародних договорів України.
8. Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту згідно із Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», має рівне з громадянами України право на освіту.
9. Будь-які обмеження права на освіту можуть бути визначені виключно законами України. Не вважається обмеженням права на освіту встановлення законом особливих критеріїв доступу до освіти, зумовлених специфікою освітніх програм.

Стаття 4. Забезпечення права на безоплатну освіту
1. Право на безоплатну освіту забезпечується:
для дошкільної та повної загальної середньої освіти – за рахунок формування та фінансового забезпечення мережі державних та комунальних закладів в обсязі, достатньому для забезпечення потреб в освіті усіх громадян України, іноземних громадяни та осіб без громадянства, які мешкають на території України;
для позашкільної, професійної та вищої освіти – за рахунок фінансування з державного та/або місцевих бюджетів закладів освіти в порядку, встановленому законодавством.



Стаття 5. Державна політика у сфері освіти
1. Освіта є головним державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально-економічний і національно-культурний розвиток суспільства. Фінансування освіти є інвестицією в сталий розвиток суспільства.
2. Засади державної політики у сфері освіти визначаються Верховною Радою України.
3. Державна політика у сфері освіти формується і реалізується на основі наукових досліджень та порівнянь з урахуванням прогнозів, статистичних даних та індикаторів розвитку з метою забезпечення потреб людини, економіки та суспільства.

Стаття 6. Принципи та засади освітньої діяльності
Принципами та засадами освітньої діяльності є:
забезпечення якості освіти;
забезпечення рівного доступу до освіти;
реалізація права на освіту без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності;
науковий характер освіти;
єдність і наступність системи освіти;
прозорість і публічність прийняття та реалізації управлінських рішень;
відповідальність органів управління освітою та закладів освіти перед суспільством;
інституційне відокремлення здійснення функцій контролю (нагляду) та функцій забезпечення діяльності закладів освіти;
інтеграція з ринком праці;
інтеграція з культурним розвитком;
свобода у виборі форм здобуття і видів освіти;
академічна доброчесність;
академічна свобода;
фінансова, академічна та адміністративна автономія закладів освіти у межах, визначених законами України;
гуманізм;
єдність навчання, виховання та розвитку;
невтручання політичних партій та релігійних організацій в освітній процес;
громадсько-державне управління;
державно-приватне партнерство;
сприяння навчанню впродовж життя;
інтеграція у міжнародний освітній та науковий простір.

Стаття 7. Мова освіти
1. Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.
2. Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних закладах освіти. Це право реалізується через мережу закладів освіти, класів (груп), що створюються відповідно до законодавства.
3. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування, у першу чергу - англійської мови, у державних і комунальних закладах освіти шляхом:
визначення у стандартах освіти обсягу та вимог до рівня володіння мовою міжнародного спілкування як складової переліку нормативних компетентностей на кожному рівні освіти;
забезпечення за кошти державного і місцевих бюджетів оволодіння та підвищення рівня володіння мовою міжнародного спілкування для педагогічних і науково-педагогічних працівників;
використання мови міжнародного спілкування в освітньому процесі.
4. Заклади освіти відповідно до освітньої програми можуть здійснювати освітній процес кількома мовами (державною мовою, мовами національних меншин, іншими мовами), викладати одну чи кілька дисциплін англійською та/або іншими мовами.
5. Особливості застосування мов навчання на кожному рівні освіти визначаються спеціальними законами.

РОЗДІЛ IІ
СТРУКТУРА ОСВІТИ

Стаття 8. Структура та рівні освіти
1. Складовими структури освіти є:
дошкільна освіта;
повна загальна середня освіта;
позашкільна освіта;
професійна (професійно-технічна) освіта;
вища освіта;
післядипломна освіта;
самоосвіта;
освіта дорослих.
2. У системі формальної освіти існують такі рівні освіти:
дошкільна освіта;
повна загальна середня освіта;
професійна (професійно-технічна) освіта;
вища освіта.

Стаття 9. Види та форми здобуття освіти
1. Особа реалізує своє право на освіту впродовж життя шляхом формальної, неформальної та інформальної освіти. Держава підтримує, визнає та заохочує всі ці види освіти. Заклади освіти можуть пропонувати різні форми здобуття освіти: очну, заочну, змішану, вечірню, дуальну, дистанційну, мережеву, індивідуальну, екстернатну, педагогічний патронат відповідно до їхніх організаційних можливостей та побажань здобувачів освіти. Якщо здобувачі освіти є неповнолітніми, вибір форми здобуття освіти здійснюється їхніми батьками, законними представниками. Положення про форми здобуття освіти затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
2. Формальна освіта здобувається за освітніми програмами відповідно до визначених законодавством рівнів освіти, галузей знань, спеціальностей і професій. Формальна освіта здобувається в закладах освіти, що мають ліцензію на здійснення освітньої діяльності.
Формальна освіта передбачає досягнення визначених стандартами освіти результатів навчання певного рівня освіти та здобуття за освітніми програмами визнаних державою кваліфікацій, що дають право доступу до наступного рівня освіти. Здобуті результати навчання та кваліфікації підтверджуються відповідним документом про освіту.
3. Неформальна освіта – організована освіта з метою здобуття нових знань, умінь та інших компетентностей, що не передбачає здобуття визнаних державою кваліфікацій за рівнями освіти та отримання документа про освіту, встановленого законодавством.
4. Інформальна освіта (самоосвіта) – це самоорганізована освіта, що відбувається під час позанавчальної щоденної діяльності, пов’язаної з роботою, родиною тощо та не передбачає інституціоналізованих форм.
5. Кваліфікації, здобуті шляхом неформальної та інформальної освіти, можуть бути підтверджені та визнані у системі формальної освіти у випадках і порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Стаття 10. Дошкільна освіта
1. Метою дошкільної освіти є забезпечення цілісного розвитку дитини шляхом її виховання, навчання, розвитку її розумових і творчих здібностей, сприяння гармонійній соціалізації та піклування про її здоров’я і безпеку. Дошкільна освіта здобувається у закладі освіти, в сім’ї або за участю педагогічних працівників чи фізичних осіб, які здійснюють освітню діяльність, та в інший спосіб.
2. Провідна роль у дошкільній освіті належить батькам, законним представникам, або іншим особам, які забезпечують догляд, розвиток, виховання і навчання дитини.
3. Батьки, законні представники самостійно обирають способи, якими забезпечують реалізацію права дітей на дошкільну освіту.
4. Органи місцевого самоврядування створюють умови для здобуття дошкільної освіти шляхом формування і розвитку мережі закладів освіти, заснування і утримання яких покладено на органи місцевого самоврядування, а також шляхом підготовки педагогічних працівників та запровадження освітніх програм для батьків, законних представників.
5. Держава здійснює контроль за доглядом, розвитком, вихованням і навчанням дітей дошкільного віку.
6. Органи місцевого самоврядування створюють умови для отримання дошкільної освіти дітьми віком від трьох років всіма дітьми, які проживають на відповідній території.
7. Органи місцевого самоврядування створюють умови для розвитку мережі закладів дошкільної освіти, які забезпечують піклування та освітній розвиток дітей до досягнення ними віку трьох років.

Стаття 11. Повна загальна середня освіта
1. Повна загальна середня освіта передбачає завершення трьох рівнів освіти:
початкова освіта тривалістю чотири роки, яка здобувається в початковій школі;
базова середня освіта тривалістю п’ять років, яку здобувають в основній школі;
профільна середня освіта тривалістю три роки, яку здобувають у старшій школі або професійних закладах освіти.
Держава гарантує усім громадянам та іншим особам, які перебувають в Україні на законних підставах, право на безоплатне здобуття у державних та комунальних навчальних закладах повної загальної середньої освіти відповідно до стандарту повної загальної середньої освіти.
2. Повна загальна середня освіта в Україні є обов’язковою і здобувається в закладах освіти, а також в інших видах і формах, визначених законодавством.
3. Результати навчання випускників по завершенні основної та старшої школи мають обов’язково підтверджуватися державною підсумковою атестацією у формі зовнішнього незалежного оцінювання, що здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
4. Здобуття повної загальної середньої освіти розпочинається у віці шести-семи років. Діти, яким виповнилося сім років на початок навчального року, мають розпочинати здобуття повної загальної середньої освіти цього навчального року.
5. Метою початкової та базової середньої освіти є всебічний розвиток і соціалізація дитини відповідно до її вікових особливостей, розвиток її творчого мислення, навчальних навичок, виховання особистості, засвоєння етичних норм та громадянських компетентностей, фізичний та естетичний розвиток, особистісне і соціальне самовизначення.
Наповнюваність класів у закладах базової середньої освіти державної та комунальної форми власності визначається демографічною ситуацією, але не повинна становити менше 15 учнів. Якщо засновником закладу базової середньої освіти комунальної форми власності встановлені нижчі нормативи – стандарти, ніж визначені цією статтею, фінансування таких закладів здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів відповідного рівня на засадах співфінансування (50 відсотків – кошти місцевих бюджетів, 50 відсотків – кошти освітньої субвенції).
6. Профільна середня освіта передбачає набуття та вдосконалення знань, умінь і навичок критичного та системного мислення, підготовку до свідомого життєвого вибору і самореалізації, професійної діяльності та громадянської активності, забезпечення готовності до продовження навчання на наступному рівні освіти.
Профільна середня освіта передбачає два напрями: загальноосвітній та професійний.
Загальноосвітній напрям передбачає профільне навчання на основі поєднання змісту, визначеного стандартом повної загальної середньої освіти, та поглибленого навчання окремих предметів з урахуванням здібностей та освітніх потреб учнів та орієнтацію на продовження навчання на наступному рівні освіти.
Професійний напрям передбачає орієнтовану на ринок праці профільну освіту на основі поєднання змісту, визначеного стандартом повної загальної середньої освіти, та професійно орієнтованого підходу до навчання з урахуванням здібностей і потреб учнів. Здобуття профільної середньої освіти професійних напрямів не обмежує право здобувача освіти на продовження навчання на наступному рівні освіти.
7. Здобуття профільної середньої освіти можливе шляхом навчання:
за загальноосвітніми напрямами – у закладах освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти; профільна освіта наукового (за освітніми галузями, предметами), мистецького, військового та спортивного спрямування забезпечується також мережею шкіл-інтернатів, ліцеїв-інтернатів, гімназій-інтернатів, військових ліцеїв, кадетських шкіл (корпусів), навчання в яких здійснюється за кошти державного та/або місцевих бюджетів. Для забезпечення профільної освіти можуть залучатися заклади вищої, професійної, позашкільної освіти, міжшкільні навчально-виробничі комбінати та інші заклади освіти;
за професійними напрямами – в закладах професійної освіти, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, зміст якої визначено стандартом освіти, з професійною підготовкою (за професіями, спеціальностями).
Мінімальна кількість учнів у закладі профільної середньої освіти комунальної форми власності складає:
для однопрофільного ліцею - 75 учнів на однієї паралелі;
для багатопрофільного ліцею - 100 учнів на однієї паралелі.
Якщо засновником закладу профільної середньої освіти комунальної форми власності встановлені нижчі нормативи – стандарти, ніж визначені цією статтею, фінансування таких закладів здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів відповідного рівня на засадах співфінансування (50 відсотків – кошти місцевих бюджетів, 50 відсотків – кошти освітньої субвенції).

Стаття 12. Позашкільна освіта
1. Метою позашкільної освіти є розвиток здібностей і талантів дітей та молоді в сфері освіти, науки, культури, спорту, технічної та іншої творчості, здобуття ними первинних професійних навичок і вмінь, необхідних для подальшої самореалізації та/або професійної діяльності. Заклади позашкільної освіти забезпечують навчання, виховання, розвиток та соціалізацію особистості, розвиток здібностей і талантів дітей та молоді, здобуття ними первинних професійних навичок і вмінь, необхідних для подальшої самореалізації та професійної діяльності.
2. Позашкільна освіта може здобуватися одночасно із здобуттям дошкільної, повної загальної середньої та професійної освіти. Компетентності, набуті за програмами позашкільної освіти, можуть враховуватися та визнаватися на відповідному рівні освіти.
3. Здобуття позашкільної освіти забезпечується позашкільними закладами освіти різних типів, форм власності та підпорядкування, загальноосвітніми навчальними закладами, дитячими мистецькими і спортивними школами, іншими закладами освіти, сім’єю, громадськими об’єднаннями, підприємствами, установами, організаціями та іншими юридичними і фізичними особами.
4. Державні позашкільні заклади освіти створюються центральними органами виконавчої влади та фінансуються за кошти державного бюджету. Інші заклади позашкільної освіти створюються органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими юридичними і фізичними особами за наявності необхідної матеріально-технічної та науково-методичної бази, педагогічних та інших працівників.
5. Засновники позашкільних закладів освіти безоплатно або на пільгових умовах можуть надавати у користування таким закладам спортивні, культурні, оздоровчі та інші об’єкти.
6. Фінансування позашкільної освіти здійснюється за кошти державного та/або місцевих бюджетів, батьків, законних представників, з інших джерел, не заборонених законодавством.

Стаття 13. Професійна (професійно-технічна) освіта
1. Професійна (професійно-технічна) освіта спрямована на формування та розвиток професійних і загальних знань, умінь та навичок, інших компетентностей, необхідних для трудової діяльності за певною професією (групою професій) чи спеціальністю, що завершується здобуттям певної освітньої та/або професійної кваліфікації.
2. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти або базової середньої освіти. Здобуття професійної (професійно-технічної) освіти на основі базової середньої освіти відбувається з одночасним здобуттям повної середньої освіти та отриманням відповідного документа про повну загальну середню освіту.
3. Заклади професійної освіти здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації осіб за кошти державного та/або місцевих бюджетів, а також за угодами з підприємствами, установами, організаціями, окремими фізичними та/або юридичними особами.
У системі професійної освіти можуть функціонувати заклади вищої освіти, міжшкільні навчально-виробничі комбінати та інші заклади освіти.
4. Професійна (професійно-технічна) освіта включає:
первинну професійну освіту;
базову професійну освіту;
спеціалізовану професійну освіту.
5. Особа, яка здобула певну кваліфікацію професійної (професійно-технічної) освіти, може продовжити навчання на наступних рівнях освіти, у тому числі за скороченою програмою підготовки, у випадках та в порядку, визначених законодавством.

Стаття 14. Вища освіта та наукова діяльність
1. Вища освіта спрямована на здобуття високого рівня загальних, професійних (мистецьких виконавських) та наукових компетентностей, необхідних для діяльності за певною спеціальністю чи в певній галузі знань, що завершується здобуттям відповідної освітньої та/або професійної кваліфікації.
2. Порядок, умови, форми та особливості здобуття вищої освіти визначаються спеціальним законом.
3. Наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність закладів вищої освіти (для закладів вищої освіти мистецького спрямування – також мистецька діяльність) є невід’ємною складовою їх освітньої діяльності. Провадження закладами вищої освіти наукової діяльності є обов’язковим і здійснюється відповідно до спеціальних законів.

Стаття 15. Післядипломна освіта
1. Післядипломна освіта - це спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення та оновлення її знань, умінь і навичок на основі здобутої раніше вищої освіти (спеціальності) або професійної (професійно-технічної) освіти (професії) та практичного досвіду.
2. Післядипломна освіта включає:
спеціалізацію - профільна спеціалізована підготовка з метою набуття особою здатності виконувати окремі завдання та обов’язки, що мають особливості в межах спеціальності;
перепідготовку - професійне навчання, спрямоване на оволодіння іншою професією працівниками, які здобули первинну професійну підготовку;
підвищення кваліфікації - підвищення рівня готовності особи до виконання її професійних завдань та обов’язків або набуття особою здатності виконувати додаткові завдання та обов’язки шляхом набуття нових знань і вмінь у межах професійної діяльності або галузі знань;
стажування - набуття особою досвіду виконання завдань та обов’язків певної професійної діяльності або галузі знань.
3. Форми післядипломної освіти:
професійне навчання працівників робітничим професіям;
асистентура-стажування;
інтернатура;
лікарська резидентура;
клінічна ординатура тощо.
4. Професійне навчання працівників робітничим професіям включає первинну професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації робітників і може здійснюватися безпосередньо у роботодавця або організовуватися на договірних умовах у закладах професійної освіти, на підприємствах, в установах, організаціях, а працівників, які за класифікацією професій належать до категорій керівників, професіоналів і фахівців, - перепідготовку, стажування, спеціалізацію та підвищення кваліфікації і може організовуватися на договірних умовах у закладах вищої освіти.
5. Асистентура-стажування проводиться в університетах, академіях, інститутах і є основною формою підготовки науково-педагогічних працівників мистецького спрямування, мистецьких виконавських кадрів.
6. Інтернатура проводиться в університетах, академіях, інститутах і є обов’язковою формою первинної спеціалізації осіб за лікарськими та провізорськими спеціальностями для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста або провізора-спеціаліста.
7. Лікарська резидентура проводиться в університетах, академіях, інститутах і є формою спеціалізації лікарів-спеціалістів за певними лікарськими спеціальностями виключно на відповідних клінічних кафедрах для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста згідно з переліком лікарських спеціальностей, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.
8. Клінічна ординатура проводиться в університетах, академіях, інститутах, наукових установах і є формою підвищення кваліфікації лікарів-спеціалістів, які пройшли підготовку в інтернатурі та/або резидентурі за відповідною лікарською спеціальністю.
9. Особа, яка успішно пройшла навчання за програмою післядипломної освіти, отримує відповідний документ, зразок якого затверджується засновником (засновниками) закладу освіти або уповноваженим ним (ними) органом.
10. Післядипломна освіта здобувається в закладах післядипломної освіти або відповідних структурних підрозділах закладів вищої, професійної освіти, наукових установ у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Стаття 16. Освіта дорослих як складова навчання впродовж життя
1. Освіта дорослих передбачає навчання осіб, які мають повну загальну середню освіту або перервали її здобуття, з метою особистісного розвитку та професійного зростання через набуття нових компетентностей, їх оновлення та розвиток.

Стаття 17. Освіта осіб з особливими освітніми потребами
1. Держава створює умови для забезпечення прав і можливостей осіб з особливими освітніми потребами для здобуття ними освіти на усіх її рівнях з урахуванням їх індивідуальних можливостей, здібностей та інтересів.
2. Професійна підготовка або перепідготовка осіб з особливими освітніми потребами здійснюється з урахуванням медичних показань і протипоказань для наступної трудової діяльності.
3. Для навчання, професійної підготовки або перепідготовки осіб з особливими освітніми потребами застосовуються види та форми здобуття освіти, що враховують їхні індивідуальні можливості.
4. Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення доцільного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб.
5. Виконання вимог стандартів у сфері дошкільної освіти та освітньої програми середньої освіти стосовно осіб з особливим освітніми потребами забезпечується з урахуванням їхніх нахилів, здібностей, індивідуальних психічних і фізичних можливостей та в тій формі, яка для кожної особи є найбільш адекватною та оптимальною.

Стаття 18. Інтеграція осіб з особливими освітніми потребами в загальноосвітній простір та інклюзивне навчання
1. Заклади освіти можуть створювати у своєму складі структурні підрозділи, спеціальні та інклюзивні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами.
2. Заклади освіти зі спеціальними та інклюзивними групами та класами для навчання осіб з особливими освітніми потребами створюють спеціальні умови для їх освітнього процесу.
3. Особи з порушеннями слуху, зору, опорно-рухового апарату та іншими порушеннями розвитку у закладах освіти забезпечуються додатковими засобами для навчання в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
4. Зарахування осіб з особливими освітніми потребами до структурного підрозділу, групи та класу з інклюзивною формою навчання не може порушувати права інших осіб на ефективне навчання та засвоєння освітньої програми.
5. Утримання осіб з особливими освітніми потребами у спеціальних закладах освіти здійснюється за рахунок коштів освітньої субвенції, державного та місцевих бюджетів.
6. Зарахування осіб з особливими освітніми потребами до спеціальних закладів освіти, переведення з одного типу закладу до іншого та їх відрахування проводиться у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
7. Особам з особливими освітніми потребами надається корекційно-розвиткова, логопедична та психологічна допомога у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Стаття 19. Мистецька освіта
1. Мистецька освіта – особливий вид формальної освіти, суспільно організований компонент культури, спрямований на професійну художньо-творчу самореалізацію та отримання професій у різних видах мистецтва.
2. Основними завданнями мистецької освіти є:
а) виявлення та розвиток у здобувачів освіти мистецьких здібностей;
б) формування спеціальних здібностей, естетичного досвіду і ціннісних орієнтацій у процесі активної мистецької діяльності;
в) набуття здобувачем мистецької освіти комплексу професійних, у тому числі виконавських, компетентностей;
г) підготовка фахівців для галузі культури та мистецтва.
3. Мистецька освіта здобувається на таких рівнях:
а) початкова мистецька освіта:
здобувається в спеціалізованих мистецьких закладах освіти одночасно з початковою та/або базовою середньою освітою або в дитячих мистецьких школах;
полягає в набутті здобувачем компетентностей початкового рівня в обраному виді мистецтва;
б) профільна мистецька освіта:
здобувається в спеціалізованих мистецьких школах-інтернатах одночасно з повною загальною середньою освітою на основі початкової мистецької освіти;
орієнтована на продовження навчання на наступному рівні мистецької освіти;
в) професійна мистецька освіта:
здобувається в закладах професійної мистецької освіти на основі базової середньої освіти та початкової мистецької освіти з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти або на основі повної загальної середньої освіти;
полягає в набутті здобувачем професійних компетентностей, необхідних для трудової діяльності за певною мистецькою спеціальністю, що завершується здобуттям освітньої кваліфікації молодшого спеціаліста та професійної кваліфікації;
г) початковий рівень (короткий цикл) вищої мистецької освіти:
здобувається на основі повної загальної середньої освіти або професійної мистецької освіти у закладах вищої освіти мистецького спрямування;
полягає в набутті здобувачем професійних компетентностей в обраному виді мистецтва ступеня молодшого бакалавра;
г) перший рівень вищої мистецької освіти:
здобувається на основі повної загальної середньої освіти або професійної мистецької освіти;
полягає в набутті здобувачем професійних компетентностей в обраному виді мистецтва ступеня бакалавра;
д) другий рівень вищої мистецької освіти:
здобувається на основі першого рівня вищої мистецької освіти;
полягає в набутті здобувачем професійних компетентностей в обраному виді мистецтва ступеня магістра;
е) третій рівень вищої мистецької освіти:
здобувається на основі другого рівня вищої мистецької освіти;
полягає в набутті здобувачем професійних компетентностей в обраному виді мистецтва на рівні доктора мистецтв, який відповідає ступеню доктора філософії;
передбачає оволодіння методологією творчої та творчо-педагогічної діяльності, здійснення самостійного мистецького проекту, здобуття практичних навичок продукування нових ідей і розв’язання теоретичних та практичних проблем.

Розділ ІІІ
ЗАКЛАДИ ОСВІТИ

Стаття 20. Статус закладів освіти
1. Організаційно-правову форму та тип закладу освіти визначає засновник згідно із законодавством.
2. Заклади освіти усіх форм власності мають рівні права і обов’язки у провадженні своєї діяльності.
3. Заклади освіти діють на підставі власних установчих документів, що затверджуються їх засновниками.

Стаття 21. Автономія закладу освіти
1. Держава гарантує академічну, організаційну, кадрову та фінансову автономію закладів освіти.
2. Обсяг автономії закладів освіти визначається спеціальними законами.

Стаття 22. Управління закладом освіти
1. Порядок управління закладами освіти визначається законодавством та установчими документами.
2. Управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами України та установчими документами закладу, здійснюють:
засновник;
керівник закладу;
колегіальний орган управління закладу освіти;
колегіальний орган громадського самоврядування.

Стаття 23. Повноваження засновника закладу освіти
1. Повноваження засновника (засновників) щодо управління закладом освіти визначаються цим та іншими законами України, установчими документами закладу.
2. Засновник (засновники) закладу освіти або уповноважена ним (ними) особа:
засновує, реорганізує та ліквідовує заклад освіти у порядку, визначеному законодавством;
затверджує установчі документи закладу освіти, вносить до нього зміни або затверджує нову редакцію;
укладає контракт з керівником закладу освіти, обраним (призначеним) за конкурсом у порядку, встановленому законодавством;
розриває контракт із керівником закладу освіти з підстав та у порядку, визначених

1. Наказ Міністерства освіти і науки , молоді та спорту України від 06.10.2010 N 930
зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2010 р. за N 1255/18550 "Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників"

2. Наказ Міністерства освіти і науки , молоді та спорту України від 30.12.2014
№ 1547 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 р. за № 157/26602
"Про затвердження Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти"

3. Наказ від 17.03.2015 № 306 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 березня 2015 р. за № 354/26799
"Про затвердження Положення про золоту медаль «За високі досягнення у навчанні» та срібну медаль «За досягнення у навчанні»

4. Наказ Міністерства освіти і науки , молоді та спорту України "Про внесення змін до Положення про похвальний лист «За високі досягнення у навчанні» та похвальну грамоту «За особливі досягнення у вивченні окремих предметів»

5. Наказ Міністерства освіти і науки , молоді та спорту України " Про затвердження Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах"

6. Наказ Міністерства освіти і науки , молоді та спорту України " Про затвердження Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах"

7. Наказ Міністерства освіти і науки , молоді та спорту України "Про затвердження Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти

8. Наказ Міністерства освіти і науки , молоді та спорту України "Про затвердження Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів"

9. Наказ Міністерства освіти і науки , молоді та спорту України "Про затвердження Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів "

10. Наказ Міністерства освіти і науки , молоді та спорту України "Про затвердження Положення про психологічну службу системи освіти України"

11. Наказ Міністерства освіти і науки , молоді та спорту України "Про затвердження Положення про всеукраїнський конкурс "Учитель року"

12. Наказ Міністерства освіти і науки , молоді та спорту України "Про затвердження Положення про малу академію наук учнівської молоді

13. Наказ Міністерства освіти і науки , молоді та спорту України "Про затвердження Положення про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів"

14. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А від 5 жовтня 2009 р. N 1121 Київ
"Про затвердження Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу"

15. Наказ Міністерства освіти і науки України "Про затвердження Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах"

16. Наказ Міністерства освіти і науки України "Про Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників навчально-виховних закладів системи Міністерства освіти України "

1. Указ Президента України "Про Національну доктрину розвитку освіти"

2. Указ Президента України "Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року"

3. Кабінет Міністрів України Постанова від 20 квітня 2011 р. N 462 Київ "Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти"

4. Кабінет Міністрів України Постанова від 23 листопада 2011 р. № 1392 Київ
"Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" (Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 538 від 07.08.2013)"

5. "Конвенція про права дитини"

6. Указ Президента України
"Про Концепцію допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді"

7. Основні орієнтири виховання учнів 1 -11 класів загальноосвітніх навчальних закладів

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

Н А К А З

N 139 від 14.05.99
м.Київ

vd990514 vn139


Про затвердження Положення про бібліотеку загальноосвітнього
навчального закладу Міністерства освіти України

( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міносвіти
N 277 ( v0277281-99 ) від 04.08.99 )



З метою покращання організації науково-методичної інформації
та культурно-просвітницької роботи бібліотек загальноосвітніх
навчальних закладів, які підпорядковані Міністерству освіти
України, Н А К А З У Ю:

1. Затвердити Положення про бібліотеку загальноосвітнього
навчального закладу Міністерства освіти України (додається).
2. Вважати таким, що втратило чинність, Положення про
бібліотеку загальноосвітньої школи, профтехучилища, затверджене
рішенням колегії Міністерства освіти України від 16.10.91 р.
N 8/77-р.
3. Директорам загальноосвітніх навчальних закладів
Міністерства освіти України привести діяльність бібліотек середніх
навчальних закладів відповідно до нового Положення про бібліотеку
загальноосвітнього навчального закладу Міністерства освіти
України.
4. Надрукувати Положення про бібліотеку загальноосвітнього
навчального закладу в "Інформаційному збірнику Міносвіти України"
до початку нового 1999/2000 навчального року.
5. Контроль за виконанням наказу покласти на начальника
управління гуманітарної освіти та виховання Лукашевича М.П.

Міністр В.О.Зайчук

Затверджено
наказом Міносвіти України
від 14 квітня 1999 р. N 139

Положення
про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу

1. Загальні положення

1.1. Бібліотека загальноосвітнього навчального закладу
(надалі - навчального закладу) є його обов'язковим структурним
підрозділом, який здійснює бібліотечно-інформаційне,
культурно-просвітницьке забезпечення навчально-виховного процесу
як в урочний, так і в позаурочний час. Свою діяльність організовує
спільно з педагогічним колективом, відповідно до планів роботи і
регламентуючої документації, що затверджується директором закладу.
1.2. Навчальний заклад забезпечує правові, організаційні,
фінансові та матеріальні умови, необхідні для функціонування
бібліотеки, зокрема, належне зберігання, використання і поповнення
фондів бібліотеки, гарантує їх цілісність, неподільність і
невідчуженість.
Приміщення, обладнання, майно бібліотеки утримується
навчальним закладом на безстроковому і безоплатному користуванні
та оперативному управлінні.
1.3. У своїй діяльності бібліотеки керуються Законом України
"Про освіту" ( 1060-12 ), Законом України "Про бібліотеки і
бібліотечну справу" ( 32/95-вр ) іншими законодавствами та
підзаконними нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.
1.4. Бібліотека навчального закладу своєю діяльністю сприяє
реалізації державної політики у галузі освіти і культури;
дотримується принципів гуманізму і демократизму, пріоритету
загальнолюдських цінностей і моралі.
1.5. Дане Положення визначає рівень базисних вимог до
бібліотеки навчального закладу і підлягає конкретизації стосовно
профільних, регіональних, організаційних особливостей та змісту
роботи кожного конкретного навчального закладу.
1.6. Бібліотека доступна та безкоштовна для користувачів,
якими є вчителі, вихователі, учні, працівники навчального закладу,
батьки.
1.7. Бібліотека може надавати користувачам додаткові платні
послуги згідно з чинним законодавством.
1.8. Порядок доступу до бібліотечних фондів та іншої
бібліотечної інформації, перелік основних послуг і умови їх
надання визначаються правилами користування бібліотекою, які
затверджуються директором навчального закладу і складаються на
основі типових правил користування бібліотекою.

2. Основні завдання

2.1. Бібліотечно-інформаційне обслуговування користувачів у
забезпеченні всіх напрямів навчально-виховного процесу конкретного
закладу у засвоєнні як програмних, так і позапрограмних вимог, у
самоосвіті.
2.2. Розширення бібліотечно-інформаційних послуг на основі
удосконалення традиційних і засвоєння нових бібліотечних форм і
методів роботи. Введення в роботу бібліотеки новітніх технологій.
2.3. Формування в учнів вмінь та навичок бібліотечного
користувача, розкриття перед ними основних (модельних, базових)
функцій бібліотеки, з'ясування прав і обов'язків користувача,
вихованням поваги до правил користувача своєї і будь-якої
бібліотеки, популяризації бібліотечно-бібліографічних знань.
2.4. Сприяння вихованню гармонійної, морально досконалої
особистості, свідомої свого громадського обов'язку, відкритої до
інтелектуального і творчого розвитку.
2.5. Всебічне сприяння підвищенню фахової, педагогічної
майстерності вчителів, вихователів, батьків шляхом популяризації
педагогічної літератури і надання інформації про неї.
2.6. Бібліотечно-інформаційне забезпечення особистісних
потреб користувачів у дозвілевій діяльності, у профорієнтаційному
визначенні.
2.7. Виховання в учнів інформаційної культури - сталого
прагнення до пошуку інформації, свідомого добору джерел, навичок
систематизації та особистої оцінки.
2.8. Координація діяльності бібліотеки з громадськими
організаціями, співпраця та взаємодія з освітянськими бібліотеками
та мережею бібліотек інших систем і відомств.

3. Зміст роботи

3.1. Формує універсальний, з врахуванням профілю,
бібліотечний фонд, який відповідає змісту навчання у навчальному
закладі, його інформаційним і виховним функціям, запитам та
інтересам користувачів, забезпечує його належне розміщення, облік
і зберігання. В нього включаються: довідково-енциклопедичні,
інформаційні видання з питань методики навчання, психології,
підручники, навчальні посібники і дидактичні матеріали, художня
література, періодичні видання, ноти, ізопродукція, кінодокументи,
компакт-диски (оптичні носії), картографічні матеріали, видання,
що вийшли друком як в Україні, так і за кордоном.
3.1.1. Здійснює організацію, раціональне розміщення та облік
основних і додаткових бібліотечних фондів, їх зберігання та
реєстрацію.
3.1.2. Систематично аналізує використання бібліотечного
фонду, веде роботу з його популяризації.
3.1.3. Обслуговує читачів у режимі абонементу та читального
залу.

3.2. Формує і веде довідково-бібліографічний апарат,
використовуючи традиційні і сучасні електронні носії інформації з
метою багатоаспектного бібліографічного розкриття бібліотечного
фонду.
3.2.1. Бере участь у створенні і використанні галузевих баз
даних.
3.2.2. За допомогою комунікативних мереж бібліотека відіграє
роль центрів інформації загальноукраїнських та світових баз даних.
3.2.3. Вивчає інформаційні потреби вчителів, вихователів,
учнів, батьків, здійснює диференційоване обслуговування читачів,
використовуючи різні форми і методи індивідуальної, групової і
масової роботи.

3.3. Засобами бібліотечної роботи популяризує книгу і
читання, підвищує престиж освіченості і культурності, виходячи як
з потреб суспільства, так і з природних прагнень особистості.
3.3.1. Складає і готує списки літератури на допомогу
навчально-виховній роботі закладу, виконує довідкову й
інформаційну роботу шляхом масового, групового та індивідуального
інформування.
3.3.2. Веде роботу з популяризації
бібліотечно-бібліографічних знань серед учнів за допомогою
проведення бесід, організації книжкових виставок, оглядів, лекцій,
бібліотечних уроків, надання індивідуальних і групових
консультацій тощо.
3.3.3. Спільно з вчителями та громадськими організаціями
проводить читацькі конференції, літературні та музичні вечори,
диспути, ігри та інші масові заходи.
3.3.4. Організовує та бере участь у науково-пошуковій та
краєзнавчій роботі, що пов'язана з книгою, навчальним підручником
та іншою формою інформації.

3.4. В межах своєї діяльності бере участь у
навчально-виховному процесі в організації загальних, групових,
класних, масових заходах, виставках та оглядах, передбачених
планом роботи.

3.5. Координує і кооперує свою діяльність з бібліотеками
інших навчальних закладів, систем і відомств щодо спільних дій та
заходів в навчальній і дозвілевій діяльності.
3.5.1. Реалізує можливості взаємовикористання бібліотечних
фондів за допомогою внутрішнього книгообміну та міжбібліотечного
абонементу (МБА).
3.5.2. Вивчає і впроваджує в практику роботи кращий досвід
бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів.

4. Управління, структура та штати

4.1. Відкриття бібліотеки здійснюється за наявністю
відповідної матеріально-технічної, науково-методичної бази:
приміщення, початкового книжкового фонду (навчального),
книгосховища, абонементу, читального залу (кімнати), забезпечених
необхідним бібліотечним обладнанням, бібліотечною технікою,
комп'ютерами, охоронними і протипожежними засобами.
4.2. Забороняється використовувати приміщення бібліотеки для
робіт не передбачених завданнями бібліотеки.
4.3. Загальне керівництво, створення необхідних умов для
здійснення якісної та ефективної роботи, контроль за діяльністю
бібліотеки, прийом на роботу бібліотечних працівників здійснює
директор навчального закладу.
Бібліотека навчального закладу не є юридичною особою. Вона
може мати штамп, який містить в собі назву навчального закладу.
4.4. За організацію роботи бібліотеки, бібліотечних процесів
несе безпосередньо відповідальність завідуючий бібліотекою, який
підпорядковується директору навчального закладу, є членом
педагогічного колективу і входить до складу педагогічної ради
закладу.
4.5. Бібліотечні працівники підлягають атестації згідно з
чинним законодавством.
4.6. Бібліотечний працівник повинен мати спеціальну
бібліотечну або педагогічну освіту. Коло посадових обов'язків
бібліотечного працівника визначається на підставі посадових
інструкцій. Посадові оклади визначаються відповідно до діючих схем
в межах асигнувань, передбачених на заробітну плату, відповідно
кваліфікаційним вимогам.
4.7. Виконання робіт бібліотечним працівником, не
передбачених даним Положенням, оплачується додатково або
компенсується додатковими вихідними.
4.8. За домовленістю з директором і за наявності необхідної
освіти, відповідно до чинного законодавства, бібліотечний
працівник має право на педагогічне навантаження у школі:
викладання окремих предметів, ведення гуртків і факультетів.
4.9. Режим роботи бібліотеки встановлюється директором
навчального закладу відповідно до внутрішнього трудового
розпорядку з урахуванням змінності навчання. Один раз на місяць в
бібліотеці встановлюється санітарний день.
4.10. Щоденно дві години робочого дня виділяється на
виконання внутрішньої бібліотечної роботи.
4.11. Бібліотечний працівник забезпечує облік, зберігання і
використання всіх одиниць фонду згідно з відповідними
інструктивними матеріалами Міністерства освіти України і
Міністерства культури та мистецтв України, несе відповідальність
за зберігання фонду згідно з чинним законодавством.
4.12. Бібліотека працює згідно з планом роботи, затвердженим
директором навчального закладу, який є складовою частиною плану
навчально-виховної роботи закладу. Річний звіт бібліотеки є
складовою частиною річного звіту закладу.
4.13. Придбання документів й інші витрати на утримання
бібліотеки передбачаються за рахунок коштів закладу відповідно до
встановлених нормативів. Використовуються також і цільові вклади
(дотації місцевих органів, спонсорів, громадських організацій
шефська допомога), надходження за додатково виконані бібліотекою
роботи (послуги).
4.14. Методично-інформаційне керівництво бібліотекою,
підвищення кваліфікації її працівників забезпечують органи
державної виконавчої влади, що опікуються установами освіти,
регіональні методичні центри, обласні інститути післядипломної
освіти, Центральна освітянська бібліотека Інституту змісту і
методів навчання Міністерства освіти України.
Методичну допомогу бібліотеці надають Державна бібліотека
України для дітей, Державна бібліотека України для юнацтва,
районні, міські, обласні бібліотеки для дітей та юнацтва системи
Міністерства культури і мистецтва України, спеціалізовані
бібліотеки інших систем і відомств.
4.15. При бібліотеках працює читацький актив з числа учнів,
вчителів і батьків, який допомагає працівникам бібліотеки у
виконанні бібліотечної роботи.
4.16. Для вирішення актуальних питань діяльності бібліотеки
на правах дорадчого органу може бути створена бібліотечна рада, до
складу якої входять працівники бібліотеки, представники
педагогічного колективу, бібліотек регіону, громадськості, а також
батьки та учні.

5. Права, обов'язки та відповідальність

5.1. Бібліотека має право:
5.1.1. Визначати зміст та форми своєї діяльності залежно від
завдань зазначених у даному Положенні.
5.1.2. Розробляти правила користування бібліотекою та іншу
регламентуючу документацію, що затверджується керівником
навчального закладу.
5.1.3. Визначати згідно з правилами користування бібліотекою
вид і розмір компенсаційного збитку, нанесеного користувачем.

5.2. Бібліотечні працівники мають право:
5.2.1. Брати участь в управлінні загальноосвітнім навчальним
закладом згідно з чинним законодавством. ( Пункт 5.2.1 із змінами,
внесеними згідно з Наказом Міносвіти N 277 ( v0277281-99 ) від
04.08.99 )
5.2.2. На вільний доступ до інформації, пов'язаної із
завданнями, що стоять перед бібліотекою, а саме: до навчальних
програм, планів, роботи навчального закладу, його структурних
підрозділів.
5.2.3. На підтримку з боку органів освіти різного рівня та
адміністрації навчального закладу в організації підвищення
кваліфікації працівників бібліотек, створення необхідних умов для
їх самоосвіти, забезпечення участі в роботі методоб'єднань,
наукових конференцій, семінарів з питань бібліотечно-інформаційної
та культурно-масової роботи.
5.2.4. На атестацію згідно з нормативними актами Міносвіти
України та Міністерства культури та мистецтва України.
5.2.5. На додаткову оплату праці згідно з чинним
законодавством.
5.2.6. На щорічну відпустку в розмірі 24 календарних днів за
відпрацьований рік та додаткову щорічну відпустку (до семи
календарних днів) відповідно до колективного договору між
працівниками та колективом загальноосвітнього навчального закладу.
( Пункт 5.2.6 в редакції Наказу Міносвіти N 277 ( v0277281-99 )
від 04.08.99 )
5.2.7. На представлення до різних форм заохочення, нагород та
відзнак, які передбачені для працівників освіти і культури.

5.3. Бібліотечні працівники несуть відповідальність за:
5.3.1. Виконання трудових обов'язків згідно з
нормативно-правовими актами про працю в Україні та колективним
договором середнього загальноосвітнього навчального закладу.
( Пункт 5.3.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міносвіти
N 277 ( v0277281-99 ) від 04.08.99 )
5.3.2. Дотримання функцій, що передбачені цим Положенням.
5.3.3. Збереження бібліотечних фондів згідно з діючими
законодавчими актами.

Надруковано: "Інформаційний збірник Міністерства освіти України",
N 12, червень, 1999 р.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Н А К А З

N 159 від 27.03.2001


Про затвердження Примірного положення про раду загальноосвітнього навчального закладу


Відповідно до п. 64 Положення про загальноосвітній навчальний
заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
14.06.2000 N 964 ( 964-2000-п ), Н А К А З У Ю:

1. Затвердити Примірне положення про раду загальноосвітнього
навчального закладу (додається).
2. Міністру освіти Автономної Республіки Крим, начальникам
управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської
міських держадміністрацій довести Примірне положення про раду
загальноосвітнього навчального закладу до відома місцевих органів
управління освітою та керівників навчальних закладів системи
загальної середньої освіти всіх типів та форм власності.
3. Цей наказ та Примірне положення про раду
загальноосвітнього навчального закладу надрукувати в
"Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України".
4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника
Міністра Огнев'юка В.О.

Міністр В.Г.Кремень

Затверджено
наказом Міносвіти і науки України
від 27 березня 2001 р. N 159

Примірне положення про раду загальноосвітнього
навчального закладу

1. Загальні положення

1.1. Відповідно до пункту 64 Положення про загальноосвітній
навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 14 червня 2000 року N 964 ( 964-2000-п ) "Про
затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад", у
навчальних закладах системи загальної освіти усіх типів та форм
власності створюється рада загальноосвітнього навчального закладу.
1.2. Рада загальноосвітнього навчального закладу (далі -
рада) - це постійно діючий у період між загальними зборами
(конференцією) орган громадського самоврядування.
1.3. У своїй діяльності рада керується Законами України "Про
освіту" ( 1060-12 ), "Про загальну середню освіту" ( 651-14 ),
Статутом загальноосвітнього навчального закладу, цим Положенням.

2. Мета, завдання і принципи діяльності ради
загальноосвітнього навчального закладу

2.1. Метою діяльності ради є:
сприяння демократизації і гуманізації навчально-виховного
процесу;
об'єднання зусиль педагогічного і учнівського колективів,
батьків, громадськості щодо розвитку навчального закладу та
удосконалення навчально-виховного процесу;
формування позитивного іміджу та демократичного стилю
управління навчальним закладом;
розширення колегіальних форм управління навчальним закладом;
підвищення ролі громадськості у вирішенні питань, пов'язаних
з організацією навчально-виховного процесу;
2.2. Основними завданнями ради є:
підвищення ефективності навчально-виховного процесу у
взаємодії з сім'єю, громадськістю, державними та приватними
інститутами;
визначення стратегічних завдань, пріоритетних напрямів
розвитку навчального закладу та сприяння
організаційно-педагогічному забезпеченню навчально-виховного
процесу;
формування виховного середовища;
створення належного педагогічного клімату в навчальному
закладі;
сприяння духовному, фізичному розвитку учнів (вихованців) та
набуття ними соціального досвіду;
підтримка громадських ініціатив щодо вдосконалення навчання
та виховання учнів, творчих пошуків і дослідно-експериментальної
роботи педагогів;
сприяння організації дозвілля та оздоровлення учнів
(вихованців);
ініціювання дій, що сприяли б неухильному виконанню положень
чинного законодавства щодо обов'язковості загальної середньої
освіти;
стимулювання морального та матеріального заохочення учнів
(вихованців), сприяння пошуку, підтримки обдарованих дітей;
зміцнення партнерських зв'язків між родинами учнів
(вихованців) та загальноосвітнім навчальним закладом з метою
забезпечення єдності навчально-виховного процесу.
2.3. Рада загальноосвітнього навчального закладу діє на
засадах:
законності, гласності;
колегіальності ухвалення рішень;
добровільності і рівноправності членства.

3. Структура ради та організація її діяльності

3.1. До ради обираються пропорційно представники від
педагогічного колективу, учнів (вихованців) II - III ступенів
навчання, батьків і громадськості. Представники в раді і загальна
її чисельність визначаються загальними зборами (конференцією)
загальноосвітнього навчального закладу.
Рішення про дострокове припинення роботи члена ради з
будь-яких причин приймається виключно загальними зборами
(конференцією).
3.2. На чергових виборах склад ради оновлюється не менше ніж
на третину.
3.3. Рада працює за планом, що затверджується загальними
зборами (конференцією).
Кількість засідань визначається їх доцільністю, але має бути
не меншою чотирьох разів на навчальний рік.
3.4. Очолює раду навчального закладу голова, який обирається
із складу ради.
Голова ради може бути членом педагогічної ради.
Головою ради не можуть бути директор та його заступники.
3.5. Засідання ради може скликатися її головою або з
ініціативи директора навчального закладу, власника (засновника), а
також членами ради.
3.6. Для вирішення поточних питань рада може створювати
постійні або тимчасові комісії з окремих напрямів роботи. Склад
комісій і зміст їх роботи визначаються радою.
3.7. Члени ради мають право виносити на розгляд усі питання,
що стосуються діяльності навчального закладу, пов'язаної з
організацією навчально-виховного процесу, проведенням оздоровчих
та культурно-масових заходів.
3.8. Рішення ради приймається простою більшістю голосів за
наявності на засіданні не менше двох третин її членів.
У разі рівної кількості голосів вирішальним є голос голови
ради.
3.9. Рішення ради, що не суперечать чинному законодавству та
Статуту загальноосвітнього навчального закладу, доводяться в
7-денний термін до відома педагогічного колективу, учнів
(вихованців), батьків або осіб, які їх замінюють, та
громадськості.
3.10. У разі незгоди адміністрації навчального закладу з
рішенням ради створюється узгоджувальна комісія, яка розглядає
спірне питання.
До складу комісії входять представники органів громадського
самоврядування, адміністрації, профспілкового комітету навчального
закладу.
3.11. Рада навчального закладу:
організовує виконання рішень загальних зборів (конференції);
вносить пропозиції щодо зміни типу, статусу, профільності
навчання, вивчення іноземних мов та мов національних меншин;
спільно з адміністрацією розглядає і затверджує план роботи
навчального закладу та здійснює контроль за його виконанням;
разом з адміністрацією здійснює контроль за виконанням
Статуту навчального закладу;
затверджує режим роботи навчального закладу;
сприяє формуванню мережі класів навчального закладу,
обгрунтовуючи її доцільність в органах виконавчої влади та
місцевого самоврядування;
приймає рішення спільно з педагогічною радою про
представлення до нагородження випускників навчального закладу
золотою медаллю "За високі досягнення у навчанні" або срібною
медаллю "За досягнення у навчанні" та нагородження учнів
похвальними листами "За високі досягнення у навчанні" та
похвальними грамотами "За особливі досягнення у вивченні окремих
предметів";
разом із педагогічною радою визначає доцільність вибору
навчальних предметів варіативної частини робочих навчальних
планів, враховуючи можливості, потреби учнів (вихованців), а також
тенденції розвитку регіону, суспільства і держави;
погоджує робочий навчальний план на кожний навчальний рік;
заслуховує звіт голови ради, інформацію директора та його
заступників з питань навчально-виховної та фінансово-господарської
діяльності;
бере участь у засіданнях атестаційної комісії з метою
обговорення питань про присвоєння кваліфікаційних категорій
вчителям;
виносить на розгляд педагогічної ради пропозиції щодо
поліпшення організації позакласної та позашкільної роботи з учнями
(вихованцями);
виступає ініціатором проведення добродійних акцій (ярмарків,
конкурсів тощо);
вносить на розгляд педагогічної ради та відповідного органу
управління освітою пропозиції щодо морального і матеріального
заохочення учасників навчально-виховного процесу;
ініціює розгляд кадрових питань та бере участь у їх
вирішенні;
сприяє створенню та діяльності центрів дозвілля, а також
залучає громадськість, батьків (осіб, які їх замінюють) до участі
в керівництві гуртками, іншими видами позакласної та позашкільної
роботи, до проведення оздоровчих та культурно-масових заходів з
учнями (вихованцями);
розподіляє і контролює кошти фонду загального обов'язкового
навчання, приймає рішення про надання матеріальної допомоги учням
(вихованцям);
розглядає питання родинного виховання;
бере участь за згодою батьків або осіб, які їх замінюють, в
обстеженні житлово-побутових умов учнів, які перебувають в
несприятливих соціально-економічних умовах;
сприяє педагогічній освіті батьків;
сприяє поповненню бібліотечного фонду та передплаті
періодичних видань;
розглядає питання здобуття обов'язкової загальної середньої
освіти учнями (вихованцями);
організовує громадський контроль за харчуванням і медичним
обслуговуванням учнів (вихованців);
розглядає звернення учасників навчально-виховного процесу з
питань роботи навчального закладу;
вносить пропозиції щодо морального і матеріального заохочення
учасників навчально-виховного процесу.
3.12. Статутом навчального закладу можуть визначатись й інші
повноваження ради навчального закладу, що не суперечать чинному
законодавству.

Надруковано: "Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки
України", N 8, 2001 р.