Прозорість та відкритість діяльності закладу
Расписание звонков
Сейчас
14:47:09
1 Июня
Понедельник
2020

Запорізька спеціалізована школа фізичної культури І-ІІІ ступенів № 18 оголошує НАБІР учнів до 1-их класів на 2020-2021 навчальний рік.


Сьогодні СШФК № 18- це:



  • П’ятиденний навчальний тиждень.

  • Наявність груп продовженого дня у 1-6 класах.

  • Обов’язкове заняття спортом у режимі навчального дня школи.

  • Профільні види спорту: плавання, стрибки у воду,гімнастика, тхеквондо.

  • Психологічна та логопедична служби.


ТЕЛЕФОН ДЛЯ ДОВІДКИ

(061) 286-23-37

Хитов: 786806 / 1136
Правові документи
Правові документи
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 серпня 2010 р. N 778

Загальна частина

1. Це Положення визначає основні засади діяльності загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів і форм власності.
2. У цьому Положенні терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України “Про загальну середню освіту”.
3. Загальноосвітній навчальний заклад (далі — заклад) у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, наказами МОН, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, цим Положенням та Статутом такого закладу.
4. Заклад може бути заснований на державній, комунальній чи приватній формі власності.
5. Заклад є юридичною особою, має рахунки в установах банків, самостійний баланс, штамп, печатку.
6. Типи закладів визначені Законом України “Про загальну середню освіту” відповідно до освітнього рівня, здобуття якого забезпечується закладом, та особливостей учнівського контингенту.
7. Положення про відповідний тип закладу з урахуванням особливостей і специфіки його діяльності розробляється і затверджується МОН.
8. Створення, реорганізація та ліквідація загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту” у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
9. Заклад діє на підставі статуту, який розробляється на основі цього Положення та положення про відповідний тип закладу, типового статуту, затвердженого МОН.
Статут державного та комунального закладу затверджується відповідним органом управління освітою, статут приватного закладу затверджується його власником та погоджується з відповідним органом управління освітою.
Статут закладу реєструється місцевим органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування.
10. Класи у закладі формуються за погодженням з відповідним органом управління освітою згідно з нормативами їх наповнюваності, встановленими законодавством, з урахуванням наявності приміщень, що відповідають санітарно-гігієнічним вимогам для здійснення навчально-виховного процесу, та відповідно до кількості поданих заяв про зарахування до закладу.
11. Заклади, розташовані у селах і селищах, формують класи з урахуванням демографічної ситуації, а в разі, коли кількість дітей менша за визначену нормативами їх наповнюваності, — організують заняття за індивідуальною формою навчання.
12. З урахуванням потреб населення та місцевих умов заклад приймає рішення про створення груп продовженого дня, пришкільних інтернатів з частковим або повним утриманням учнів (вихованців) за рахунок власника.
Заклад приймає рішення про створення класів з поглибленим вивченням предметів, класів (груп) з вечірньою (заочною, дистанційною) формою навчання, спеціальних та інклюзивних класів для навчання дітей з особливими освітніми потребами за погодженням з місцевими органами управління освітою.
13. З урахуванням освітніх запитів населення, кадрового забезпечення та матеріально-технічної і методичної бази заклад організує навчання в старшій школі за одним або кількома профільними напрямами.
14. З метою здійснення профорієнтаційної роботи, профільного, трудового та професійного навчання заклади можуть направляти учнів шкіл до міжшкільних навчально-виробничих комбінатів. Заклад і комбінат узгоджують порядок спільної роботи, розклад занять, навчальне навантаження. Заклад бере участь у комплектуванні груп, здійснює систематичний контроль за відвідуванням учнями навчальних занять у комбінаті, їх успішністю.
15. Індивідуальне навчання та навчання екстерном у закладі організовуються відповідно до положень про індивідуальне навчання та екстернат у системі загальної середньої освіти, затверджених МОН.
16. Поділ класів на групи для вивчення окремих предметів у державному та комунальному закладі здійснюється згідно з нормативами, встановленими МОН.
У приватному закладі поділ класів на групи здійснюється за рішенням педагогічної ради з урахуванням умов роботи закладу і пропозицій батьків, або осіб, що їх замінюють.
Зарахування учнів (вихованців) до загальноосвітнього навчального закладу та їх відрахування

17. Місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування закріплюють за закладами відповідну територію обслуговування і до початку навчального року беруть на облік учнів, які мають їх відвідувати.
18. Зарахування учнів (вихованців) до всіх класів комунальних шкіл I-III ступеня здійснюється без проведення конкурсу і, як правило, відповідно до території обслуговування.
19. Зарахування учнів до спеціалізованих шкіл (класів) з поглибленим вивченням окремих предметів, гімназій (гімназій-інтернатів), ліцеїв (ліцеїв-інтернатів), колегіумів (колегіум-івінтернатів) державної та комунальної форми власності здійснюється на конкурсній основі в порядку, встановленому МОН.
20. Порядок зарахування учнів до приватного закладу визначається керівником закладу і затверджується його засновником (власником).
21. Керівник закладу зобов’язаний вжити заходів до ознайомлення дітей та їх батьків або осіб, які їх замінюють, з порядком зарахування до закладу, його статутом, правилами внутрішнього розпорядку та іншими документами, що регламентують організацію навчально-виховного процесу.
22. Зарахування учнів до закладу здійснюється, як правило, до початку навчального року за наказом його керівника.
Для зарахування учня до закладу батьки або особи, які їх замінюють, подають заяву, копію свідоцтва про народження дитини, медичну довідку встановленого зразка, особову справу (крім дітей, які вступають до першого класу), до навчального закладу III ступеня — документ про відповідний рівень освіти.
До першого класу зараховуються, як правило, діти з шести років.
23. Зарахування учнів до школи-інтернату, санаторної школи (школи-інтернату) здійснюється відповідно до положень про зазначені типи навчальних закладів у порядку, встановленому МОН та МОЗ.
24. Зарахування та добір учнів для навчання у спеціальних школах (школах-інтернатах), їх переведення з одного типу таких навчальних закладів до іншого проводиться за висновком відповідних психолого-медико-педагогічних консультацій у порядку, встановленому МОН.
25. Направлення учнів (вихованців) до шкіл соціальної реабілітації та дострокове їх відрахування з таких навчальних закладів здійснюється за рішенням суду.
26. Іноземні громадяни та особи без громадянства зараховуються до закладів відповідно до законодавства та міжнародних договорів.
27. Переведення учнів (вихованців) закладів до наступного класу здійснюється у порядку, встановленому МОН.
У разі вибуття учня з населеного пункту батьки або особи, які їх замінюють, подають до закладу заяву із зазначенням причини вибуття.
У разі переходу учня до іншого навчального закладу для здобуття загальної середньої освіти у межах населеного пункту батьки або особи, які їх замінюють, подають до закладу заяву із зазначенням причини переходу та довідку, що підтверджує факт зарахування дитини до іншого навчального закладу.
28. Учні гімназій (гімназій-інтернатів), ліцеїв (ліцеїв- інтернатів), колегіумів (колегіумів-інтернатів), спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням окремих предметів, які мають за підсумками річного оцінювання початковий рівень досягнень у навчанні хоча б з одного профільного предмета, за рішенням педагогічної ради та відповідно до наказу керівника можуть відраховуватися із зазначених вище закладів.
За рішенням педагогічної ради гімназій (гімназій-інтернатів), ліцеїв (ліцеїв-інтернатів), колегіумів (колегіумів-інтернатів), погодженим з місцевими органами управління освітою, як виключний засіб педагогічного впливу за неодноразові порушення статуту допускається відрахування учнів із зазначених закладів та переведення їх до закладу за місцем проживання.
29. Порядок відрахування учнів із приватного закладу визначається його статутом та договором, укладеним з батьками або особами, які їх замінюють.
30. Про можливе відрахування батьки учня (особи, які їх замінюють) повинні бути поінформовані не пізніше ніж за один місяць у письмовій формі. У двотижневий строк до можливого відрахування письмово повідомляється орган управління освітою за місцем проживання учня. За сприяння відповідного органу управління освітою такі учні переводяться до іншого навчального закладу.
Батьки або особи, які їх замінюють, мають право оскаржити рішення педагогічної ради закладу щодо відрахування дитини з гімназії (гімназії-інтернату), ліцею (ліцею-інтернату), колегіуму (колегіуму-інтернату), спеціалізованої школи з поглибленим вивченням окремих предметів до місцевого органу управління освітою.
Рішення про відрахування із закладу будь-якого типу та форми власності дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, приймається лише за згодою органів опіки та піклування. За сприяння відповідного органу управління освітою такі діти переводяться до іншого навчального закладу.
Організація навчально-виховного процесу

31. Навчально-виховний процес у закладі незалежно від його підпорядкування, типу і форми власності здійснюється відповідно до робочих навчальних планів, складених на основі типових навчальних планів, затверджених МОН.
У робочому навчальному плані закладу з урахуванням його типу та профілю навчання конкретизується варіативна частина державних стандартів освіти.
Індивідуалізація і диференціація навчання у закладі забезпечуються шляхом реалізації інваріантної та варіативної частини.
32. Робочі навчальні плани державного і комунального закладу затверджуються відповідним органом управління освітою, а приватного закладу — засновником (власником) за погодженням з відповідним органом управління освітою.
Експериментальні та індивідуальні робочі навчальні плани закладу погоджуються з МОН за поданням Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінь освіти обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
33. Заклад забезпечує відповідність рівня загальної середньої освіти державним стандартам освіти, єдність навчання і виховання.
34. Заклад працює за навчальними програмами, підручниками, посібниками, що мають відповідний гриф МОН, і забезпечує виконання навчально-виховних завдань на кожному ступені навчання відповідно до вікових особливостей та природних здібностей дітей.
35. Заклад обирає форми, засоби і методи навчання та виховання відповідно до Законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту” та свого статуту з урахуванням специфіки закладу, профілю та інших особливостей організації навчально-виховного процесу.
36. Навчально-виховний процес у закладі здійснюється за груповою та індивідуальною формою навчання.
37. Відповідно до поданих батьками або особами, які їх замінюють, заяв заклад за погодженням з відповідним органом управління освітою створює умови для прискореного навчання та навчання екстерном.
38. У гімназії (гімназії-інтернаті), ліцеї (ліцеї-інтернаті), колегіумі (колегіумі-інтернаті), спеціалізованій школі (класі) з поглибленим вивченням окремих предметів навчально-виховна робота поєднується з науково-методичною, науково-дослідною та експериментальною роботою.
39. Державні і комунальні заклади можуть виконувати освітні програми і надавати платні послуги на договірній основі згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Порядок надання платних послуг затверджується МОН за погодженням з Мінфіном та Мінекономіки.
40. Навчальний рік у закладі будь-якого типу і форми власності починається 1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року.
41. Структура навчального року (тривалість навчальних занять, поділ на чверті, семестри (триместри) та режим роботи встановлюються закладом у межах часу, передбаченого робочим навчальним планом, за погодженням з відповідним органом управління освітою.
У зонах екологічного лиха та епідемій місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування може встановлюватися особливий режим роботи закладів, який погоджується з органами державної санітарно-епідеміологічної служби.
42. Загальна тривалість канікул протягом навчального року не повинна становити менш як 30 календарних днів.
43. Тривалість уроків у закладі становить: у 1-х класах — 35 хвилин, у 2-4-х класах — 40 хвилин, у 5-11-х (12-х) — 45 хвилин.
Зміна тривалості уроків допускається за погодженням з відповідними органами управління освітою та державної санітарно-епідеміологічної служби.
44. Для учнів 5-9-х класів допускається проведення підряд двох уроків під час лабораторних і контрольних робіт, написання творів, а також уроків трудового навчання. У 10-11-х (12-х) класах допускається проведення підряд двох уроків з одного предмета інваріантної та варіативної частини навчального плану і профільних дисциплін (предметів).
У гімназіях (гімназіях-інтернатах), ліцеях (ліцеях-інтернатах), колегіумах (колегіумах-інтернатах), 5-11-х класах спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів допускається проведення підряд двох уроків з одного предмета інваріантної та варіативної частини.
45. Заклад може обрати інші, крім уроку, форми організації навчально-виховного процесу.
46. Тривалість перерв між уроками встановлюється з урахуванням потреби в організації активного відпочинку і харчування учнів, але не менш як 10 хвилин, великої перерви (після другого або третього уроку) — 20 хвилин.
47. Розклад уроків складається відповідно до робочого навчального плану закладу з дотриманням педагогічних та санітарно-гігієнічних вимог і затверджується керівником закладу.
48. Відволікання учнів від навчальних занять для провадження інших видів діяльності забороняється (крім випадків, передбачених законодавством).
49. Залучення учнів до видів діяльності, не передбачених навчальною програмою та робочим навчальним планом закладу, дозволяється лише за їх згодою та згодою батьків або осіб, які їх замінюють.
50. Зміст, обсяг і характер домашніх завдань визначаються вчителем відповідно до педагогічних і санітарно-гігієнічних вимог з урахуванням вимог навчальних програм та індивідуальних особливостей учнів.
Домашні завдання учням 1-х класів не задаються.
Оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців)

51. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) закладів визначаються МОН.
52. Облік навчальних досягнень учнів (вихованців) протягом навчального року здійснюється у класних журналах, інструкції про ведення яких затверджуються МОН. Результати навчальної діяльності за рік заносяться до особових справ учнів.
53. У першому класі дається словесна характеристика знань, умінь і навичок учнів. За рішенням педагогічної ради навчального закладу може надаватися словесна характеристика знань, умінь і навичок учнів другого класу.
У наступних класах оцінювання здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців).
54. Заклад може використовувати інші системи оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) за погодженням з місцевими органами управління освітою. При цьому оцінки з навчальних предметів за семестри, рік, результати державної підсумкової атестації переводяться у бали відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців).
55. Доцільність виставлення учням оцінки з поведінки, за участь у суспільно корисній, громадській діяльності та критерії виставлення такої оцінки визначаються статутом закладу. До додатків до документів про освіту (свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту) зазначені оцінки не виставляються.
56. Навчання у випускних (4-х, 9-х і 11-х (12-х) класах закладу завершується державною підсумковою атестацією. Зміст, форма і порядок державної підсумкової атестації визначаються МОН.
В окремих випадках учні за станом здоров’я або з інших поважних причин можуть бути звільнені від державної підсумкової атестації у порядку, що встановлюється МОН та МОЗ.
57. Учні початкової школи, які протягом одного року навчання не засвоїли програмний матеріал, за поданням педагогічної ради та згодою батьків (осіб, які їх замінюють) направляються для обстеження фахівцями відповідної психолого-медико-педагогічної консультації. За висновками зазначеної консультації такі учні можуть продовжувати навчання в спеціальних школах (школах-інтернатах) або навчатися за індивідуальними навчальними планами і програмами за згодою батьків (осіб, які їх замінюють).
58. Учні початкової школи, які через поважні причини (хвороба, інші обставини) за результатами річного оцінювання не засвоїли скориговану до індивідуальних здібностей навчальну програму, можуть бути, як виняток, залишені для повторного навчання у тому самому класі за рішенням педагогічної ради та за згодою батьків (осіб, які їх замінюють).
59. За результатами навчання учням (випускникам) видається відповідний документ (табель, свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту). Зразки документів про базову та повну загальну середню освіту затверджуються Кабінетом Міністрів України.
60. Учням, які закінчили основну школу (9-й клас), видається свідоцтво про базову загальну середню освіту.
Свідоцтво про базову загальну середню освіту дає право на вступ до школи III ступеня, професійно-технічного навчального закладу, вищого навчального закладу I-II рівня акредитації.
61. Учням (вихованцям) спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, видається свідоцтво про закінчення спеціальної школи (школи-інтернату).
62. Учням (вихованцям), які закінчили старшу школу 11-й (12-й) клас або відповідний курс у професійно-технічному або вищому навчальному закладі I-II рівня акредитації, видається атестат про повну загальну середню освіту.
Атестат про повну загальну середню освіту дає право на вступ до професійно-технічних та вищих навчальних закладів усіх типів і форм власності.
63. Випускникам 9-х, 11-х (12-х) класів, які не атестовані хоча б з одного предмета, видається табель успішності.
Учні, які не отримали документи про освіту, можуть продовжити навчання екстерном.
64. Приватний заклад видає випускникам документи державного зразка про відповідний рівень освіти за наявності ліцензії та за умови проведення атестації такого закладу.
65. За відмінні успіхи в навчанні учні 2-8-х, 10-х (11-х) класів можуть нагороджуватися похвальним листом “За високі досягнення у навчанні”, а випускники закладів III ступеня — похвальною грамотою “За особливі досягнення у вивченні окремих предметів”, медалями — золотою “За високі досягнення у навчанні” або срібною “За досягнення у навчанні”. За відмінні успіхи в навчанні випускникам закладу II ступеня видається свідоцтво про базову загальну середню освіту з відзнакою. Порядок нагородження учнів за відмінні успіхи у навчанні встановлюється МОН.
За успіхи у навчанні (праці) для учасників навчально-виховного процесу статутом закладу можуть встановлюватися різні форми морального і матеріального заохочення.
66. Свідоцтва про базову загальну середню освіту, атестати про повну загальну середню освіту та відповідні додатки до них реєструються у книгах обліку та видачі зазначених документів.
Контроль за дотриманням порядку видачі випускникам свідоцтв, атестатів, золотих і срібних медалей, похвальних грамот та листів здійснюється МОН, іншими центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать заклади, відповідними місцевими органами управління освітою.
Виховний процес у закладах

67. Виховання учнів (вихованців) у закладах здійснюється під час проведення уроків, в процесі позаурочної та позашкільної роботи.
68. Цілі виховного процесу в закладах визначаються на основі принципів, закладених у Конституції та законах України, інших нормативно-правових актах.
69. У закладах забороняється утворення та діяльність організаційних структур політичних партій, а також релігійних організацій і воєнізованих формувань.
Примусове залучення учнів (вихованців) закладів до вступу в будь-які об’єднання громадян, громадські, громадсько-політичні, релігійні організації і воєнізовані формування, а також до діяльності в зазначених організаціях, участі в агітаційній роботі та політичних акціях забороняється.
70. Дисципліна в закладах дотримується на основі взаємоповаги усіх учасників навчально-виховного процесу, дотримання правил внутрішнього розпорядку та статуту навчального закладу.
Застосування методів фізичного та психічного насильства до учнів забороняється.
Учасники навчально-виховного процесу

71. Учасниками навчально-виховного процесу в закладі є учні (вихованці), педагогічні працівники, психологи, бібліотекарі, інші спеціалісти закладу, керівники, батьки або особи, які їх замінюють.
72. Статус, права та обов’язки учасників навчально-виховного процесу, їх права та обов’язки визначаються Законами України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, іншими актами законодавства, цим Положенням, статутом, правилами внутрішнього розпорядку закладу.
73. Учень (вихованець) — особа, яка навчається і виховується в закладі.
74. Учні (вихованці) закладу мають гарантоване державою право на:
доступність і безоплатність повної загальної середньої освіти у державному та комунальному закладі;
вибір певного закладу, форми навчання, профільного напряму, факультативів, спецкурсів, позакласних занять;
безпечні і нешкідливі умови навчання та праці;
користування навчально-виробничою, науковою, матеріально-технічною, культурно-спортивною, корекційно-відновною та лікувально-оздоровчою базою закладу;
участь в різних видах навчальної, науково-практичної діяльності, конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах тощо;
отримання додаткових, у тому числі платних, навчальних послуг;
перегляд результатів оцінювання навчальних досягнень з усіх предметів інваріантної та варіативної частини;
участь в роботі органів громадського самоврядування закладу;
участь в роботі добровільних самодіяльних об’єднань, творчих студій, клубів, гуртків, груп за інтересами тощо;
повагу людської гідності, вільне вираження поглядів, переконань;
захист від будь-яких форм експлуатації, психічного і фізичного насильства, від дій педагогічних та інших працівників, які порушують їх права, принижують честь і гідність.
75. Учні закладу зобов’язані:
оволодівати знаннями, вміннями, практичними навичками в обсязі не меншому, ніж визначено Державним стандартом загальної середньої освіти;
підвищувати свій загальний культурний рівень;
брати участь у пошуковій та науковій діяльності, передбаченій навчальними програмами та навчальним планом закладу, його статутом;
дотримуватися вимог законодавства, моральних, етичних норм, поважати честь і гідність інших учнів та працівників;
виконувати вимоги педагогічних та інших працівників закладу відповідно до статуту та правил внутрішнього розпорядку закладу;
брати участь у різних видах трудової діяльності;
дбайливо ставитися до державного, громадського і особистого майна, майна інших учасників навчально-виховного процесу;
дотримуватися вимог статуту, правил внутрішнього розпорядку закладу;
дотримуватися правил особистої гігієни.
76. Учні закладу залучаються за їх згодою та згодою батьків або осіб, які їх замінюють, до самообслуговування, різних видів суспільно корисної праці відповідно до статуту і правил внутрішнього розпорядку з урахуванням віку, статі, фізичних можливостей.
77. За невиконання учасниками навчально-виховного процесу своїх обов’язків, порушення статуту, правил внутрішнього розпорядку на них можуть накладатися стягнення відповідно до закону.
78. Педагогічним працівником повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту, належний рівень професійної підготовки, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров’я якої дає змогу виконувати професійні обов’язки в навчальних закладах системи загальної середньої освіти.
79. До педагогічної діяльності у закладах не допускаються особи, яким вона заборонена за медичними показаннями, за вироком суду. Перелік медичних протипоказань щодо провадження педагогічної діяльності встановлюється законодавством.
80. Призначення на посаду, звільнення з посади педагогічних та інших працівників закладу, інші трудові відносини регулюються законодавством про працю, Законом України “Про загальну середню освіту” та іншими законодавчими актами.
81. Призначення на посаду педагогічних працівників гімназій (гімназій-інтернатів), ліцеїв (ліцеїв-інтернатів), колегіумів (колегіумів-інтернатів), спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням окремих предметів може здійснюватися на конкурсній основі. Порядок проведення конкурсу розробляється закладом та затверджується відповідним органом управління освітою.
Обсяг педагогічного навантаження вчителів визначається відповідно до законодавства керівником закладу і затверджується у державних і комунальних закладах відповідним органом управління освітою, у приватних закладах — засновником (власником).
Обсяг педагогічного навантаження може бути менше тарифної ставки (посадового окладу) лише за письмовою згодою педагогічного працівника.
Перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року допускається лише в разі зміни кількості годин для вивчення окремих предметів, що передбачається робочим навчальним планом, або за письмовою згодою педагогічного працівника з дотриманням вимог законодавства про працю.
82. Керівник закладу призначає класних керівників, завідуючих навчальними кабінетами, майстернями, навчально-дослідними ділянками, права та обов’язки яких визначаються нормативно-правовими актами МОН, правилами внутрішнього розпорядку та статутом закладу.
83. Не допускається відволікання педагогічних працівників від виконання професійних обов’язків крім випадків, передбачених законодавством.
Залучення педагогічних працівників до участі у видах робіт, не передбачених робочим навчальним планом, навчальними програмами та іншими документами, що регламентують діяльність навчального закладу, здійснюється лише за їх згодою.
84. Педагогічні працівники закладу підлягають атестації відповідно до порядку, встановленого МОН.
За результатами атестації педагогічних працівників визначається їх відповідність займаній посаді, присвоюється кваліфікаційна категорія (спеціаліст, спеціаліст другої, першої, вищої категорії) та може бути присвоєно педагогічне звання “старший учитель”, “учитель (вихователь) — методист”, “педагог — організатор — методист” та інші.
85. Педагогічні працівники закладу мають право:
самостійно обирати форми, методи, способи навчальної роботи, не шкідливі для здоров’я учнів;
брати участь у роботі методичних об’єднань, нарад, зборів закладу та інших органів самоврядування закладу, в заходах, пов’язаних з організацією навчально-виховної роботи;
обирати форми та здійснювати підвищення своєї кваліфікації;
навчатися у вищих навчальних закладах і закладах системи підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
проходити атестацію для здобуття відповідної кваліфікаційної категорії та отримувати її в разі успішного проходження атестації;
проводити в установленому порядку науково-дослідну, експериментальну, пошукову роботу;
вносити керівництву закладу і органам управління освітою пропозиції щодо поліпшення навчально-виховної роботи;
на соціальне і матеріальне забезпечення відповідно до законодавства;
об’єднуватися у професійні спілки та бути членами інших об’єднань громадян, діяльність яких не заборонена законодавством;
порушувати питання захисту прав, професійної та людської честі і гідності.
86. Педагогічні працівники закладу зобов’язані:
забезпечувати належний рівень викладання навчальних дисциплін відповідно до навчальних програм з дотриманням вимог Державного стандарту загальної середньої освіти;
контролювати рівень навчальних досягнень учнів;
нести відповідальність за відповідність оцінювання навчальних досягнень учнів критеріям оцінювання, затвердженим МОН, доводити результати навчальних досягнень учнів до відома дітей, батьків, осіб, що їх замінюють, керівника навчального закладу;
сприяти розвитку інтересів, нахилів та здібностей дітей, а також збереженню їх здоров’я;
виховувати повагу до державної символіки, принципів загальнолюдської моралі;
виконувати статут закладу, правила внутрішнього розпорядку, умови трудового договору (контракту);
брати участь у роботі педагогічної ради;
виховувати в учнів шанобливе ставлення до батьків, жінок, старших за віком осіб; повагу до народних традицій та звичаїв, духовних і культурних надбань народу;
готувати учнів до самостійного життя з дотриманням принципів взаєморозуміння, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;
дотримуватися педагогічної етики, моралі, поважати особисту гідність учнів та їх батьків;
постійно підвищувати свій професійний рівень, педагогічну майстерність, рівень загальної і політичної культури;
виконувати накази і розпорядження керівника навчального закладу, органів управління освітою;
вести відповідну документацію.
87. Педагогічні працівники, які систематично порушують статут, правила внутрішнього розпорядку закладу, не виконують посадових обов’язків, умови трудового договору (контракту) або за результатами атестації не відповідають займаній посаді, звільняються з роботи згідно із законодавством.
88. Права і обов’язки інших працівників та допоміжного персоналу регулюються трудовим законодавством, статутом та правилами внутрішнього розпорядку закладу.
89. Батьки учнів та особи, які їх замінюють, мають право:
обирати навчальний заклад та форми навчання і виховання дітей;
створювати батьківські громадські організації та брати участь в їх діяльності, обирати і бути обраними до батьківських комітетів та органів громадського самоврядування;
звертатися до органів управління освітою, керівника закладу і органів громадського самоврядування з питань навчання, виховання дітей;
приймати рішення про участь дитини в науковій, спортивній, трудовій, пошуковій та інноваційній діяльності закладу;
брати участь у заходах, спрямованих на поліпшення організації навчально-виховного процесу та зміцнення матеріально-технічної бази закладу;
на захист законних інтересів дітей в органах громадського самоврядування закладу та у відповідних державних, судових органах.
90. Батьки та особи, які їх замінюють, є відповідальними за здобуття дітьми повної загальної середньої освіти, їх виховання і зобов’язані:
створювати умови для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти за будь-якою формою навчання;
забезпечувати дотримання дітьми вимог статуту закладу;
поважати честь і гідність дитини та працівників закладу;
постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;
виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до Вітчизни, сім’ї, державної та рідної мов; повагу до національної історії, культури, цінностей інших народів;
виховувати у дітей повагу до законів, прав, основних свобод людини.
91. Інші права та обов’язки батьків або осіб, які їх замінюють, можуть бути обумовлені статутом закладу та відповідними договорами.
У разі невиконання батьками та особами, які їх замінюють, обов’язків, передбачених законодавством, заклад може порушувати в установленому порядку клопотання про відповідальність таких осіб, у тому числі позбавлення їх батьківських прав.
Управління закладом

92. Керівництво закладом здійснює його директор. Керівником закладу може бути громадянин України, який має вищу педагогічну освіту на рівні спеціаліста або магістра, стаж педагогічної роботи не менш як три роки, успішно пройшов атестацію керівних кадрів навчальних закладів у порядку, встановленому МОН.
93. Керівник державного та комунального закладу і його заступники призначаються на посаду та звільняються з посади відповідним органом управління освітою згідно із законодавством.
94. Керівник приватного закладу та його заступники призначаються засновником (власником) за погодженням з відповідним органом управління освітою.
95. Керівник закладу:
здійснює керівництво педагогічним колективом, забезпечує раціональний добір і розстановку кадрів, створює необхідні умови для підвищення фахового і кваліфікаційного рівня працівників;
організовує навчально-виховний процес;
забезпечує контроль за виконанням навчальних планів і програм, якістю знань, умінь та навичок учнів;
відповідає за дотримання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, за якість і ефективність роботи педагогічного колективу;
створює необхідні умови для участі учнів у позакласній та позашкільній роботі, проведення виховної роботи;
забезпечує дотримання вимог щодо охорони дитинства, санітарно-гігієнічних та протипожежних норм, вимог техніки безпеки;
розпоряджається в установленому порядку майном закладу та його коштами;
підтримує ініціативи щодо вдосконалення системи навчання та виховання, заохочення творчих пошуків, дослідно-експериментальної роботи педагогів;
сприяє залученню діячів науки, культури, членів творчих спілок, працівників підприємств, установ, організацій до навчально-виховного процесу, керівництва учнівськими об’єднаннями за інтересами;
забезпечує реалізацію права учнів на захист від будь-яких форм фізичного або психічного насильства;
вживає заходів до запобігання вживанню учнями алкоголю, наркотиків;
контролює організацію харчування і медичного обслуговування учнів;
видає у межах своєї компетенції накази та розпорядження і контролює їх виконання;
щороку звітує про свою роботу на загальних зборах (конференціях) колективу.
96. Керівник закладу є головою педагогічної ради — постійно діючого колегіального органу управління закладом.
97. Засідання педагогічної ради проводяться у міру потреби, але не менш як чотири рази на рік.
98. Педагогічна рада розглядає питання:
удосконалення і методичного забезпечення навчально-виховного процесу;
планування та режиму роботи закладу;
варіативної складової робочого навчального плану;
переведення учнів (вихованців) до наступного класу і їх випуску, видачі документів про відповідний рівень освіти, нагородження за успіхи у навчанні;
підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їх творчої ініціативи, впровадження у навчально-виховний процес досягнень науки і передового педагогічного досвіду;
участі в інноваційній та експериментальній діяльності закладу, співпраці з вищими навчальними закладами та науковими установами;
морального та матеріального заохочення учнів (вихованців) та працівників закладу;
морального заохочення батьків та осіб, що їх замінюють, та громадських діячів, які беруть участь в організації навчально-виховного процесу;
притягнення до дисциплінарної відповідальності учнів (вихованців), працівників закладу за невиконання ними своїх обов’язків;
педагогічна рада розглядає також інші питання, пов’язані з діяльністю закладу.
99. Органом громадського самоврядування закладу є загальні збори (конференція) його колективу, що скликаються не менш як один раз на рік.
Порядок скликання, повноваження, чисельність, склад загальних зборів (конференції) колективу визначаються статутом закладу і колективним договором.
Загальні збори (конференція) заслуховують звіт директора про здійснення керівництва закладом, розглядають питання навчально-виховної, методичної, економічної і фінансово-господарської діяльності закладу.
100. У закладі за рішенням загальних зборів (конференції) можуть створюватися і діяти рада закладу, діяльність якої регулюється його статутом, а також піклувальна рад
Подробнее
Затверджено наказом Міністерства науки і совіти України № 306 від 17 березня 2015 р.

ПОЛОЖЕННЯ
про золоту медаль "За високі досягнення у навчанні" та срібну медаль "За досягнення у навчанні"


I. Загальні положення

1.1. Це Положення визначає механізм нагородження учнів за досягнення у навчанні.

1.2. Нагородження золотою медаллю "За високі досягнення у навчанні" (далі - Золота медаль) встановленого зразка (додаток 1) та срібною медаллю "За досягнення у навчанні" (далі - Срібна медаль) встановленого зразка (додаток 2) є видом морального стимулювання випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти (далі - навчальні заклади) усіх типів і форм власності.

1.3. Список претендентів на нагородження Золотою або Срібною медалями визначається керівником навчального закладу за результатами річного оцінювання в 10 класі та І семестрі 11 класу і затверджується на засіданні педагогічної ради шляхом прийняття відповідного рішення.

Учні, які не можуть підтвердити результати навчальних досягнень у 10 класі з незалежних від них обставин (навчання у навчальних закладах на тимчасово окупованій території України, в окремих населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, тощо), нагороджуються Золотою та Срібною медалями за результатами навчальних досягнень в 11 класі.

ІІ. Вимоги до претендентів на нагородження Золотою або Срібною медалями

2.1. Золотою медаллю нагороджуються випускники навчальних закладів, які за період навчання у старшій школі досягли високих успіхів у навчанні та за результатами семестрового, річного оцінювання і державної підсумкової атестації мають досягнення у навчанні 10-12 балів з предметів навчального плану (крім осіб, які навчаються за екстернатною формою навчання).

2.2. Срібною медаллю нагороджуються випускники навчальних закладів, які за період навчання у старшій школі досягли високих успіхів у навчанні та за результатами семестрового, річного оцінювання та державної підсумкової атестації мають досягнення у навчанні 10-12 балів та достатній рівень (не нижче 9 балів) не більше ніж з двох предметів навчального плану.

2.3. Рішення про нагородження претендентів Золотою або Срібною медалями приймається на спільному засіданні педагогічної ради та ради навчального закладу і оформлюється наказом керівника навчального закладу.

Спільне засідання педагогічної ради та ради навчального закладу вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше половини від кількісного складу педагогічної ради і ради навчального закладу.

2.4. Учні, які продовжують здобувати повну загальну середню освіту в професійно-технічних та вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації за умови дотримання пунктів 2.1, 2.2 цього розділу, нагороджуються Золотою та Срібною медалями.

Рішення про нагородження Золотою або Срібною медалями випускників професійно-технічних та вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації, що надають повну загальну середню освіту, приймається педагогічною радою і оформлюється наказом керівника навчального закладу.

2.5. Підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом коригування не дає підстав для нагородження випускників Золотою або Срібною медаллю.

2.6. Претенденти на нагородження Золотою або Срібною медаллю не можуть бути звільнені від державної підсумкової атестації, за винятком випадків, зазначених у розділі ІІІ цього Положення.

2.7. Учням (вихованцям) навчальних закладів системи загальної середньої освіти, які нагороджені Золотою або Срібною медаллю, видається атестат про повну загальну середню освіту з відзнакою, зразок якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1997 року № 1260 "Про документи про освіту та вчені звання" (із змінами).

III. Особливі умови нагородження

За рішенням органів управління освітою, у сфері управління яких перебувають навчальні заклади, за умов дотримання вимог пунктів 2.1, 2.2 розділу ІІ цього Положення нагороджуються Золотою або Срібною медаллю випускники, які:

· зараховані за станом здоров'я до спеціальної медичної групи відповідно до Інструкції про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України від 20 липня 2009 року № 518/674, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2009 року за № 773/16789;

· перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до статей 17, 18-1 Закону України "Про відпустки";

· звільнені від державної підсумкової атестації у порядку, визначеному Положенням про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 року за № 157/26602;

· перебували на навчанні за індивідуальною формою, у тому числі ті, які за погодженим з місцевим органом управління освітою індивідуальним навчальним планом прискорено опанували програмовий матеріал за курс повної загальної середньої освіти;

· навчаються за екстернатною формою навчання;

· тимчасово навчалися за кордоном і повернулися в Україну в старшу школу та опанували програмовий матеріал на високому рівні.

IV. Контроль за дотриманням вимог щодо нагородження

Контроль за правильністю нагородження Золотою та Срібною медалями покладається на керівника навчального закладу. Контроль за дотриманням особливих умов нагородження, визначених розділом ІІІ цього Положення, покладається на відповідні органи управління освітою.

V. Нагородження випускників навчальних закладів

Випускникам навчальних закладів, нагородженим Золотою або Срібною медаллю, на урочистих зборах із залученням представників громадськості вручаються атестат з відзнакою про повну загальну середню освіту та відповідна медаль.



Директор департаменту Ю.Г. Кононенко
Подробнее

Закон Про загальну середню освіту


Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти, що сприяє вільному розвитку людської особистості, формує цінності правового демократичного суспільства в Україні.
Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Законодавство України про загальну середню освіту

Законодавство України про загальну середню освіту базується на Конституції України і складається з Закону України “Про освіту”, цього Закону, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 2. Основні завдання законодавства України про загальну середню освіту

Основними завданнями законодавства України про загальну середню освіту є:
забезпечення права громадян на доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти;
забезпечення необхідних умов функціонування і розвитку загальної середньої освіти;
забезпечення нормативно-правової бази щодо обов’язковості повної загальної середньої освіти;
визначення структури та змісту загальної середньої освіти;
визначення органів управління системою загальної середньої освіти та їх повноважень;
визначення прав та обов’язків учасників навчально-виховного процесу, встановлення відповідальності за порушення законодавства про загальну середню освіту.

Стаття 3. Загальна середня освіта

Загальна середня освіта — цілеспрямований процес оволодіння систематизованими знаннями про природу, людину, суспільство, культуру та виробництво засобами пізнавальної і практичної діяльності, результатом якого є інтелектуальний, соціальний і фізичний розвиток особистості, що є основою для подальшої освіти і трудової діяльності.
Загальна середня освіта є обов’язковою основною складовою безперервної освіти.
Загальна середня освіта спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості шляхом навчання та виховання, які грунтуються на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання, на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави.

Стаття 4. Система загальної середньої освіти

Систему загальної середньої освіти становлять:
загальноосвітні навчальні заклади всіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, навчально-виробничі комбінати, позашкільні заклади, науково-методичні установи та органи управління системою загальної середньої освіти, а також професійно-технічні та вищі навчальні заклади I-II рівнів акредитації, що надають повну загальну середню освіту.

Стаття 5. Завдання загальної середньої освіти

Завданнями загальної середньої освіти є:
виховання громадянина України;
формування особистості учня (вихованця), розвиток його здібностей і обдарувань, наукового світогляду;
виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, підготовка учнів (вихованців) до подальшої освіти і трудової діяльності;
виховання в учнів (вихованців) поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;
реалізація права учнів (вихованців) на вільне формування політичних і світоглядних переконань;
виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної мови, регіональних мов або мов меншин та рідної мови, національних цінностей Українського народу та інших народів і націй; (Абзац сьомий статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5029-VI від 03.07.2012)
виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів (вихованців).

Стаття 6. Здобуття повної загальної середньої освіти

1. Громадянам України незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак забезпечується доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти у державних і комунальних навчальних закладах.
2. Громадяни України мають право на здобуття повної загальної середньої освіти у приватних навчальних закладах.
3. Здобуття повної загальної середньої освіти у навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності має відповідати вимогам Державного стандарту загальної середньої освіти.
4. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, здобувають повну загальну середню освіту у порядку, встановленому для громадян України.
5. Відповідальність за здобуття повної загальної середньої освіти дітьми покладається на їх батьків, а дітьми, позбавленими батьківського піклування, — на осіб, які їх замінюють, або навчальні заклади, де вони виховуються.

Стаття 7. Мова навчання і виховання у загальноосвітніх навчальних закладах

Мова навчання і виховання у загальноосвітніх навчальних закладах визначається статтею 20 Закону України “Про засади державної мовної політики”.
(Стаття 7 в редакції Закону N 5029-VI від 03.07.2012)
Розділ II. ЗАГАЛЬНООСВІТНІ ТА ІНШІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ СИСТЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Стаття 8. Загальноосвітній навчальний заклад

1. Загальноосвітній навчальний заклад — навчальний заклад, що забезпечує реалізацію права громадян на загальну середню освіту.
Загальноосвітній навчальний заклад, заснований на приватній формі власності, здійснює свою діяльність за наявності ліцензії, виданої в установленому законодавством України порядку.
2. Загальноосвітній навчальний заклад, що здійснює інноваційну діяльність, може мати статус експериментального. Статус експериментального не змінює підпорядкування, тип і форму власності загальноосвітнього навчального закладу. Положення про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.

Стаття 9. Типи загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти

1. Відповідно до освітнього рівня, який забезпечується загальноосвітнім навчальним закладом (I ступінь — початкова школа, що забезпечує початкову загальну освіту, II ступінь — основна школа, що забезпечує базову загальну середню освіту, III ступінь — старша школа, що забезпечує повну загальну середню освіту, як правило, з профільним спрямуванням навчання), та особливостей учнівського контингенту існують різні типи загальноосвітніх навчальних закладів. Школи кожного з трьох ступенів можуть функціонувати разом або самостійно.
До загальноосвітніх навчальних закладів належать:
школа I-III ступенів;
спеціалізована школа (школа-інтернат) I-III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів;
гімназія (гімназія-інтернат) — навчальний заклад II-III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю;
колегіум (колегіум-інтернат) — навчальний заклад II-III ступенів філологічно-філософського та (або) культурно-естетичного профілю;
ліцей (ліцей-інтернат) — навчальний заклад III ступеня з профільним навчанням та допрофесійною підготовкою (може надавати освітні послуги II ступеня, починаючи з 8 класу);
школа-інтернат I-III ступенів — навчальний заклад з частковим або повним утриманням за рахунок держави дітей, які потребують соціальної допомоги;
спеціальна школа (школа-інтернат) I-III ступенів — навчальний заклад для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку;
санаторна школа (школа-інтернат) I-III ступенів — навчальний заклад з відповідним профілем для дітей, які потребують тривалого лікування;
школа соціальної реабілітації — навчальний заклад для дітей, які потребують особливих умов виховання (створюється окремо для хлопців і дівчат);
вечірня (змінна) школа II-III ступенів — навчальний заклад для громадян, які не мають можливості навчатися у школах з денною формою навчання;
навчально-реабілітаційний центр — навчальний заклад для дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими складними вадами розвитку.
(Частина перша статті 9 в редакції Закону N 2442-VI від 06.07.2010)
2. Інші навчальні заклади системи загальної середньої освіти:
позашкільний навчально-виховний заклад — навчальний заклад для виховання дітей та задоволення їх потреб у додатковій освіті за інтересами (науковими, технічними, художньо-естетичними, спортивними тощо);
міжшкільний навчально-виробничий комбінат — навчальний заклад для забезпечення потреб учнів загальноосвітніх навчальних закладів у профорієнтаційній, допрофесійній, професійній підготовці;
професійно-технічний навчальний заклад — навчальний заклад для забезпечення потреб громадян у професійно-технічній і повній загальній середній освіті;
вищий навчальний заклад I-II рівнів акредитації — навчальний заклад для задоволення потреб громадян за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста і бакалавра з одночасним завершенням здобуття повної загальної середньої освіти.
3. Загальноосвітні навчальні заклади можуть створювати у своєму складі класи (групи) з вечірньою (заочною), дистанційною формою навчання, класи (групи) з поглибленим вивченням окремих предметів, спеціальні та інклюзивні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами. (Абзац перший частини третьої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2442-VI від 06.07.2010)
Загальноосвітні навчальні заклади незалежно від підпорядкування, типів і форм власності можуть мати у своєму складі інтернати з частковим або повним утриманням учнів (вихованців) за рахунок власника.
Загальноосвітні навчальні заклади можуть створювати навчально-виховні комплекси у складі навчальних закладів різних типів і рівнів акредитації для задоволення допрофесійних і професійних запитів громадян, а також навчально-виховні об’єднання з дошкільними та позашкільними навчальними закладами для задоволення освітніх і культурно-освітніх потреб.
Загальноосвітні навчальні заклади для задоволення допрофесійних, професійних запитів та культурно-освітніх потреб громадян можуть входити до складу освітніх округів, спілок, інших об’єднань, у тому числі за участі навчальних закладів системи дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної та вищої освіти різних типів і рівнів акредитації, закладів культури, фізичної культури та спорту, підприємств і громадських організацій. Положення про освітній округ затверджується Кабінетом Міністрів України. (Частину третю статті 9 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом N 2442-VI від 06.07.2010)
4. Перелік спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
5. Положення про загальноосвітні навчальні заклади (964-2000-п, 778-2010-п) затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Загальноосвітній навчальний заклад на основі Положення про загальноосвітні навчальні заклади розробляє статут, який затверджується власником (для державних та комунальних загальноосвітніх навчальних закладів — відповідним органом управління освітою) та реєструється місцевим органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування.

Стаття 10. Статус загальноосвітнього навчального закладу

1. Загальноосвітній навчальний заклад є юридичною особою. За своїми організаційно-правовими формами загальноосвітні навчальні заклади можуть бути державної, комунальної та приватної форм власності.
2. Статус державного має загальноосвітній навчальний заклад, заснований на державній формі власності.
3. Статус комунального має загальноосвітній навчальний заклад, заснований на комунальній формі власності.
4. Статус приватного має загальноосвітній навчальний заклад, заснований на приватній формі власності.

Стаття 11. Створення, реорганізація та ліквідація загальноосвітнього навчального закладу

1. Державні та комунальні загальноосвітні навчальні заклади створюються відповідно центральними, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування з урахуванням соціально-економічних, національних, культурно-освітніх і мовних потреб за наявності необхідної кількості учнів (вихованців) відповідно до встановлених нормативів наповнюваності класів, необхідної матеріально-технічної та науково-методичної бази, педагогічних кадрів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
2. Рішення про створення комунальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, приймаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.
3. Рішення про створення гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів), заснованих на комунальній формі власності, приймаються за поданням відповідних органів управління освітою Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.
4. Рішення про створення загальноосвітнього навчального закладу, заснованого на приватній формі власності, приймається засновником (власником) у порядку, встановленому законодавством України.
5. Рішення про створення шкіл соціальної реабілітації, їх підпорядкованість і джерела фінансування приймається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.
6. Реорганізація і ліквідація загальноосвітніх навчальних закладів проводяться у порядку, встановленому законодавством України.
Реорганізація і ліквідація загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості, заснованих на комунальній формі власності, допускаються лише за згодою територіальних громад.
Розділ III. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Стаття 12. Термін навчання

1. Термін навчання для здобуття повної загальної середньої освіти у загальноосвітніх навчальних закладах I-III ступенів становить 11 років: (Абзац перший частини першої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2442-VI від 06.07.2010)
у загальноосвітніх навчальних закладах I ступеня — 4 роки;
у загальноосвітніх навчальних закладах II ступеня — 5 років;
у загальноосвітніх навчальних закладах III ступеня — 2 роки.
(Абзац четвертий частини першої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2442-VI від 06.07.2010)
2. Термін навчання у загальноосвітніх навчальних закладах для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
3. У професійно-технічних та вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації термін здобуття повної загальної середньої освіти встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.

Стаття 13. Форми навчання

Навчально-виховний процес у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється за груповою та індивідуальною формами навчання, положення про які затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.
Бажаючим надається право і створюються умови для прискореного закінчення школи, складання іспитів екстерном.

Стаття 14. Наповнюваність класів загальноосвітніх навчальних закладів

1. Наповнюваність класів загальноосвітніх навчальних закладів не повинна перевищувати 30 учнів.
2. У загальноосвітніх навчальних закладах, розташованих у селах, селищах, кількість учнів у класах визначається демографічною ситуацією, але повинна становити не менше п’яти осіб. При меншій кількості учнів у класі заняття проводяться за індивідуальною формою навчання.
3. Порядок поділу класів на групи при вивченні окремих предметів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
(Частина третя статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5460-VI від 16.10.2012)
4. Для спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів)
кількість учнів у класі визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я і центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. (Частина четверта статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5460-VI від 16.10.2012)
5. Кількість учнів у групах продовженого дня та вихованців у групах загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
(Частина п’ята статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5460-VI від 16.10.2012)

Стаття 15. Навчальні плани та навантаження учнів

1. Базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів (далі — Базовий навчальний план) визначає структуру та зміст загальної середньої освіти через інваріантну і варіативну складові, які встановлюють погодинне та змістове співвідношення між освітніми галузями (циклами навчальних предметів), гранично допустиме навчальне навантаження учнів та загальнорічну кількість навчальних годин. Інваріантна складова змісту загальної середньої освіти формується на державному рівні, є єдиною для всіх закладів загальної середньої освіти, визначається через освітні галузі Базового навчального плану. Варіативна складова змісту загальної середньої освіти формується загальноосвітнім навчальним закладом з урахуванням особливостей регіону та індивідуальних освітніх запитів учнів (вихованців). Базовий навчальний план для загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності затверджується Кабінетом Міністрів України.
2. На основі Базового навчального плану центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти затверджує типові навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності. У типових навчальних планах освітні галузі реалізуються в навчальні предмети та курси інваріантної та варіативної складових змісту загальної середньої освіти.
Типові навчальні плани встановлюють сумарне гранично допустиме навчальне навантаження учнів. (Абзац другий частини другої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2442-VI від 06.07.2010)
( Абзац третій частини другої статті 15 виключено на підставі
Закону N 2442-VI ( 2442-17 ) від 06.07.2010 )

( Абзац четвертий частини другої статті 15 виключено на
підставі Закону N 2442-VI ( 2442-17 ) від 06.07.2010 )

( Абзац п'ятий частини другої статті 15 виключено на підставі
Закону N 2442-VI ( 2442-17 ) від 06.07.2010 )

( Абзац шостий частини другої статті 15 виключено на підставі
Закону N 2442-VI ( 2442-17 ) від 06.07.2010 )

( Абзац сьомий частини другої статті 15 виключено на підставі
Закону N 2442-VI ( 2442-17 ) від 06.07.2010 )

( Абзац восьмий частини другої статті 15 виключено на
підставі Закону N 2442-VI ( 2442-17 ) від 06.07.2010 )



3. На основі типових навчальних планів загальноосвітнім навчальним закладом складається робочий навчальний план з конкретизацією варіативної складової і визначенням профілю навчання.
Робочі навчальні плани державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладів затверджуються відповідним органом управління освітою. Робочі навчальні плани приватних загальноосвітніх навчальних закладів погоджуються з відповідними органами управління освітою.
Робочі навчальні плани професійно-технічних і вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації, в частині здобуття повної загальної середньої освіти, розробляються на основі типових навчальних планів для загальноосвітніх навчальних закладів та погоджуються з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.
Експериментальні робочі навчальні плани складаються, з урахуванням типових навчальних планів, загальноосвітніми навчальними закладами, що мають статус експериментальних.
Запровадження експериментальних робочих навчальних планів, нових освітніх програм, педагогічних новацій і технологій можливе лише за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.

Стаття 16. Навчальний рік та режим роботи загальноосвітнього навчального закладу

1. Навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності розпочинається у День знань — 1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року.
( Частину другу статті 16 виключено на підставі Закону
N 2442-VI ( 2442-17 ) від 06.07.2010 )
3. Структура навчального року (за чвертями, півріччями, семестрами) та тривалість навчального тижня встановлюються загальноосвітнім навчальним закладом у межах часу, передбаченого робочим навчальним планом, за погодженням з відповідним органом управління освітою.
4. Режим роботи загальноосвітнього навчального закладу визначається ним на основі нормативно-правових актів та за погодженням з відповідним органом державної санітарно-епідеміологічної служби.
5. Тривалість уроків у загальноосвітніх навчальних закладах становить: у перших класах — 35 хвилин, у других — четвертих класах — 40 хвилин, у п’ятих — одинадцятих класах — 45 хвилин. Зміна тривалості уроків допускається за погодженням з відповідними органами управління освітою та органами державної санітарно-епідеміологічної служби. (Абзац перший частини п’ятої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2442-VI від 06.07.2010)
Різниця в часі навчальних годин перших — четвертих класів обов’язково обліковується і компенсується проведенням додаткових, індивідуальних занять та консультацій з учнями.
6. Тривалість канікул у загальноосвітніх навчальних закладах протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів.

Стаття 17. Виховний процес у загальноосвітніх навчальних закладах

1. Виховання учнів (вихованців) у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється в процесі урочної, позаурочної та позашкільної роботи з ними.
Цілі виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах визначаються на основі принципів, закладених у Конституції України, законах та інших нормативно-правових актах України.
2. У загальноосвітніх навчальних закладах забороняється утворення і діяльність організаційних структур політичних партій, а також релігійних організацій і воєнізованих формувань.
3. Примусове залучення учнів (вихованців) загальноосвітніх навчальних закладів до вступу в будь-які об’єднання громадян, релігійні організації і воєнізовані формування забороняється.

Стаття 18. Зарахування учнів

1. Місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування закріплюють за загальноосвітніми навчальними закладами відповідні території обслуговування і до початку навчального року обліковують учнів, які мають їх відвідувати.
2. Зарахування учнів до загальноосвітнього навчального закладу проводиться наказом директора, що видається на підставі заяви, за наявності медичної довідки встановленого зразка і відповідного документа про освіту (крім учнів першого класу).
3. Зарахування учнів до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів) проводиться у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.
4. Зарахування учнів до загальноосвітньої санаторної школи (школи-інтернату) проводиться у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
5. Направлення учнів (вихованців) до шкіл соціальної реабілітації та дострокове звільнення їх із цих навчальних закладів здійснюються за рішенням суду.
6. Зарахування та добір дітей для навчання у спеціальних загальноосвітніх школах (школах-інтернатах), їх переведення з одного типу таких навчальних закладів до іншого проводиться за висновком відповідних психолого-медико-педагогічних консультацій у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.
7. Забороняється перевіряти рівень знань під час зарахування дітей до загальноосвітнього навчального закладу, крім гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів).
(Статтю 18 доповнено частиною 7 на підставі Закону N 3701-VI від 06.09.2011)
Розділ IV. УЧАСНИКИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Стаття 19. Учасники навчально-виховного процесу

Учасниками навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах є:
учні (вихованці);
керівники;
педагогічні працівники, психологи, бібліотекарі;
інші спеціалісти;
батьки або особи, які їх замінюють.

Стаття 20. Учень (вихованець)

1. Учень (вихованець) — особа, яка навчається і виховується в одному із загальноосвітніх навчальних закладів. Зарахування учнів до загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється, як правило, з 6 років.
2. Статус учнів (вихованців) як учасників навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах, їх права та обов’язки визначаються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 21. Соціальний захист учнів (вихованців)

1. Учням (вихованцям) загальноосвітніх навчальних закладів може подаватися додатково соціальна і матеріальна допомога за рахунок коштів центральних органів виконавчої влади та місцевих бюджетів, коштів юридичних і фізичних осіб України та громадян, які проживають за її межами, а також коштів фонду загальнообов’язкового навчання та за рахунок інших надходжень.
Учні (вихованці) загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності мають право на пільговий проїзд міським та приміським пасажирським транспортом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Учні (вихованці) загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості забезпечуються транспортом до місця навчання і додому безоплатно.
2. Діти з вадами слуху, зору, опорно-рухового апарату забезпечуються засобами індивідуальної корекції в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
3. Вихованці шкіл-інтернатів усіх типів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, перебувають на повному державному утриманні. Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які навчаються в інших загальноосвітніх навчальних закладах, забезпечуються харчуванням, одягом та іншими послугами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Утримання вихованців, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, у спеціальних загальноосвітніх школах (школах-інтернатах) здійснюється за рахунок держави.
4. Діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, працевлаштовуються або продовжують навчання згідно з одержаною освітою у порядку, встановленому законодавством України.

Стаття 22. Охорона та зміцнення здоров’я учнів (вихованців)

1. Загальноосвітній навчальний заклад забезпечує безпечні та нешкідливі умови навчання, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я, формує гігієнічні навички та засади здорового способу життя учнів (вихованців).
2. Учні (вихованці) загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності забезпечуються медичним обслуговуванням, що здійснюється медичними працівниками, які входять до штату цих закладів або відповідних закладів охорони здоров’я, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Заклади охорони здоров’я разом з органами управління освітою та органами охорони здоров’я щорічно забезпечують безоплатний медичний огляд учнів (вихованців), моніторинг і корекцію стану здоров’я, проведення лікувально-профілактичних заходів у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності. (Частина друга абзацу другого статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1642-III від 06.04.2000)
3. Відповідальність за організацію харчування учнів (вихованців) у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності додержання в них вимог санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм покладається на засновників (власників), керівників цих навчальних закладів. Норми та порядок організації харчування учнів (вихованців) у загальноосвітніх навчальних закладах встановлюються Кабінетом Міністрів України. (Частина третя статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1642-III від 06.04.2000)
4. Контроль за охороною здоров’я та якістю харчування учнів (вихованців) покладається на органи охорони здоров’я.

Стаття 23. Заохочення учнів (вихованців)

Для учнів (вихованців) встановлюються різні види морального стимулювання та матеріального заохочення, передбачені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти, іншими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, статутом загальноосвітнього навчального закладу.

Стаття 24. Педагогічні працівники

1. Педагогічним працівником повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров’я якої дозволяє виконувати професійні обов’язки в навчальних закладах системи загальної середньої освіти. Перелік посад педагогічних працівників системи загальної середньої освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.
2. Посаду керівника загальноосвітнього навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності може займати особа, яка є громадянином України, має вищу педагогічну освіту на рівні спеціаліста або магістра, стаж педагогічної роботи не менше трьох років, успішно пройшла атестацію керівних кадрів освіти у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.

Стаття 25. Педагогічне навантаження

1. Педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності — час, призначений для здійснення навчально-виховного процесу.
( Дію абзацу другого частини першої статті 25 зупинено на
2004 рік згідно із Законом N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003 )
( Дію абзацу другого частини першої статті 25 зупинено на 2003 рік
згідно із Законом N 380-IV ( 380-15 ) від 26.12.2002 ) ( Дію
абзацу другого частини першої статті 25 зупинено на 2002 рік
згідно із Законом N 2905-III ( 2905-14 ) від 20.12.2001 )
Педагогічне навантаження вчителя включає 18 навчальних годин
протягом навчального тижня, що становлять тарифну ставку, а також
інші види педагогічної діяльності в такому співвідношенні до
тарифної ставки:
( Установити, що у 2001 році положення і норми, передбачені
абзацом другим частини першої статті 25 реалізуються в
розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України в межах
видатків, врахованих у розрахунках до Державного бюджету України
та місцевих бюджетів на 2001 рік згідно із Законом N 2120-III
( 2120-14 ) від 07.12.2000 )
( Установити, що у 2002 році положення і норми, передбачені
абзацом другим частини першої статті 25 реалізуються в розмірах
і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України в межах
видатків, врахованих у розрахунках до Державного бюджету України
та місцевих бюджетів на 2002 рік згідно із Законом N 2905-III
( 2905-14 ) від 20.12.2001 )
( Установити, що у 2004 році положення і норми, передбачені
абзацом другим частини першої статті 25 реалізуються в розмірах і
порядку, визначених Кабінетом Міністрів України, в межах видатків,
врахованих у розрахунках до Державного бюджету України та місцевих
бюджетів на 2004 рік згідно із Законом N 1344-IV ( 1344-15 ) від
27.11.2003 )

( Дію абзацу третього частини першої статті 25 зупинено на
2004 рік згідно із Законом N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003 )
( Дію абзацу третього частини першої статті 25 зупинено на 2003
рік згідно із Законом N 380-IV ( 380-15 ) від 26.12.2002 ) ( Дію
абзацу третього частини першої статті 25 зупинено на 2002 рік
згідно із Законом N 2905-III ( 2905-14 ) від 20.12.2001 ) класне
керівництво - 20-25 відсотків;
( Установити, що у 2001 році положення і норми, передбачені
абзацом третім частини першої статті 25 реалізуються в
розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України в межах
видатків, врахованих у розрахунках до Державного бюджету України
та місцевих бюджетів на 2001 рік згідно із Законом N 2120-III
( 2120-14 ) від 07.12.2000 )
( Установити, що у 2002 році положення і норми, передбачені
абзацом третім частини першої статті 25 реалізуються в розмірах
і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України в межах
видатків, врахованих у розрахунках до Державного бюджету України
та місцевих бюджетів на 2002 рік згідно із Законом N 2905-III
( 2905-14 ) від 20.12.2001 )
( Установити, що у 2004 році положення і норми, передбачені
абзацом третім частини першої статті 25 реалізуються в розмірах і
порядку, визначених Кабінетом Міністрів України, в межах видатків,
врахованих у розрахунках до Державного бюджету України та місцевих
бюджетів на 2004 рік згідно із Законом N 1344-IV ( 1344-15 ) від
27.11.2003 )

( Дію абзацу четвертого частини першої статті 25 зупинено на
2004 рік згідно із Законом N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003 )
( Дію абзацу четвертого частини першої статті 25 зупинено на 2003
рік згідно із Законом N 380-IV ( 380-15 ) від 26.12.2002 ) ( Дію
абзацу четвертого частини першої статті 25 зупинено на 2002 рік
згідно із Законом N 2905-III ( 2905-14 ) від 20.12.2001 )
перевірка зошитів - 10-20 відсотків;
( Установити, що у 2001 році положення і норми, передбачені
абзацом четвертим частини першої статті 25 реалізуються в
розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України в межах
видатків, врахованих у розрахунках до Державного бюджету України
та місцевих бюджетів на 2001 рік згідно із Законом N 2120-III
( 2120-14 ) від 07.12.2000 )
( Установити, що у 2002 році положення і норми, передбачені
абзацом четвертим частини першої статті 25 реалізуються в розмірах
і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України в межах
видатків, врахованих у розрахунках до Державного бюджету України
та місцевих бюджетів на 2002 рік згідно із Законом N 2905-III
( 2905-14 ) від 20.12.2001 )
( Установити, що у 2004 році положення і норми, передбачені
абзацом четвертим частини першої статті 25 реалізуються в розмірах
і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України, в межах
видатків, врахованих у розрахунках до Державного бюджету України
та місцевих бюджетів на 2004 рік згідно із Законом N 1344-IV
( 1344-15 ) від 27.11.2003 )

( Дію абзацу п'ятого частини першої статті 25 зупинено на
2004 рік згідно із Законом N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003 )
( Дію абзацу п'ятого частини першої статті 25 зупинено на 2003 рік
згідно із Законом N
Подробнее

Наказ Міністерства освітиі науки, молоді та спорту України N 329 від 13.04.2011



КРИТЕРІЇ
оцінювання навчальних досягнень
учнів (вихованців) у системі
загальної середньої освіти



1. Ці Критерії визначають загальні підходи до визначення
рівня навчальних досягнень учнів (вихованців) (далі - учні) у
системі загальної середньої освіти та встановлюють відповідність
між вимогами до знань, умінь і навичок учнів та показником оцінки
в балах відповідно до рівнів навчальних досягнень.

2. Ці Критерії реалізуються в нормах чотирьох рівнів
досягнень: початковий, середній, достатній, високий (додатки 1
та 2).
Перший рівень - початковий. Відповідь учня (учениці)
фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет
вивчення.
Другий рівень - середній. Учень (учениця) відтворює основний
навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє
елементарними вміннями навчальної діяльності.
Третій рівень - достатній. Учень (учениця) знає істотні
ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні
закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних
ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом,
абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки,
виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениці) правильна,
логічна, обґрунтована, хоча у ній бракує власних суджень.
Четвертий рівень - високий. Знання учня (учениці) є
глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати
їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність
позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації,
явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.
Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до
попереднього, а також додає нові.

3. За цими Критеріями оцінювання здійснюється у процесі
повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів на
уроках і вдома, а також за результатами перевірки навчальних
досягнень учнів: усної, зокрема індивідуальне, групове та
фронтальне опитування; письмової, зокрема самостійні та контрольні
роботи, тестування; графічної, зокрема робота з діаграмами,
графіками, схемами, контурними картами; практичної, зокрема
виконання різних видів експериментальних досліджень та навчальних
проектів, робота з біологічними об'єктами, виготовлення виробів.
При визначенні рівня навчальних досягнень учнів враховуються:
характеристики відповіді: правильність, логічність,
обґрунтованість, цілісність;
якість знань;
сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і
навичок;
рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати,
синтезувати, порівнювати, класифікувати, узагальнювати, робити
висновки тощо;
вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати
гіпотези;
самостійність оцінних суджень.

4. Обов'язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення
учнів з предметів інваріантної складової навчального плану
закладу.
У першому класі дається словесна характеристика знань, умінь
і навичок учнів. У наступних класах оцінювання здійснюється за
12-бальною системою (шкалою) і його результати позначаються
цифрами від 1 до 12. За рішенням педагогічної ради навчального
закладу може надаватися словесна характеристика знань, умінь і
навичок учнів другого класу.
У випадку невідповідності рівня навчальних досягнень учня
(учениці) цим Критеріям позначається "не атестований".
Особливості оцінювання навчальних досягнень дітей з
особливими освітніми потребами здійснюється відповідно до вимог
чинного законодавства.

5. Заклад може використовувати інші системи оцінювання
навчальних досягнень учнів за погодженням з місцевими органами
управління освітою. При цьому оцінки з навчальних предметів за
семестри, рік, результати державної підсумкової атестації
переводяться у бали відповідно до цих Критеріїв.
До інших систем оцінювання може відноситися рейтингова
система, яка сприяє формуванню ключових компетентностей і створює
можливості для:
підвищення мотивації учнів до самонавчання та самооцінювання;
розширення можливості в індивідуальній підготовленості учнів
на кожному етапі навчального процесу;
підвищення об'єктивності оцінювання не лише протягом
навчального року, а й за весь період навчання;
градації значущості балів, які отримують учні за виконання
різних видів робіт (самостійна робота, підсумкова робота, творча
робота, олімпіади, виставки, конкурси творчих робіт,
науково-дослідні й художні проекти, діяльність в органах
учнівського самоврядування, у соціально-корисних проектах тощо).
З метою оцінювання індивідуальних досягнень учнів може бути
використаний метод оцінювання портфоліо.
Портфоліо - це накопичувальна система оцінювання, що
передбачає формування уміння учнів ставити цілі, планувати і
організовувати власну навчальну діяльність; накопичення різних
видів робіт, які засвідчують рух в індивідуальному розвитку;
активну участь в інтеграції кількісних і якісних оцінок;
підвищення ролі самооцінки.
Таке оцінювання передбачає визначення критеріїв для включення
учнівських напрацювань до портфоліо; форми подання матеріалу;
спланованість оцінного процесу; елементи самооцінки з боку учня
тощо.
Впровадження рейтингової системи оцінювання та методу
оцінювання - портфоліо здійснюється з урахуванням рекомендацій
МОНмолодьспорту.

Директор департаменту
загальної середньої
та дошкільної освіти О.В.Єресько

КРИТЕРІЇ
оцінювання навчальних досягнень
учнів початкової школи


Початковий рівень навчальних досягнень:

1 б. - Учні розрізняють об’єкти вивчення.
2 б.- Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, мають нечіткі уявлення про об’єкт вивчення.
3 б. - Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання, потребують детального кількаразового їх пояснення.

Середній рівень навчальних досягнень:
4 б. - Учні з допомогою вчителя відтворюють основний навчальний матеріал, можуть повторити за зразком певну операцію, дію.
5 б. - Учні відтворюють основний навчальний матеріал, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило.
6 б. - Учні виявляють знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Вміють застосовувати знання при виконанні завдань за зразком.
Подробнее